29 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Лесько А.О., Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним кредитного договору за касаційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 квітня 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2014 року,
У січні 2014 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 18 серпня 2008 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 2008/13-1-08/406, відповідно до якого АКБ «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_1 у тимчасове користування грошові кошти у сумі 410 тис. доларів США за курсом НБУ на дату видачі, з кінцевим терміном повернення всієї заборгованості до 17 серпня 2023 року, зі сплатою 13,50 відсотків.
В якості забезпечення виконання договору між ПАТ «Укрсоцбанк», яке є правонаступником АКБ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 18 серпня 2008 року було укладено іпотечний договір, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий № 1390 (далі - Іпотечний договір), згідно якого іпотекодавець передав Банку в іпотеку наступне нерухоме майно: земельну ділянку (кадастровий номер 5123755800020060048), загальною площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; житловий будинок, загальною площею 330,8 кв.м та жилою площею 90,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належать іпотекодавцю на підставі права приватної власності.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1. умови договору виконує неналежним чином, внаслідок чого утворилася кредитна заборгованість у розмірі 5 812 920 грн. 13 коп., що еквівалентно 727 251 доларів США 36 центів за офіційним курсом НБУ станом на 22 листопада 2013 року, з яких сума заборгованості за кредитом - 3 114 312 грн. 59 коп. (389 630 доларів США), заборгованість по відсотках 191 780 грн. 40 коп. (286 723 доларів США 43 центи), пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 112 208 грн. 33 коп. (14 038 доларів США 32 центи), пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 294 618 грн. 81 коп. (36 859 доларів США 60 центів), позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку (кадастровий номер: 5123755800020060048) загальною площею 0,1 га, та житловий будинок, загальною площею 330,8 кв.м., житловою площею 09,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу предмета іпотеки банком від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу, та стягнення зі ОСОБА_1 судового збору у сумі 3 441 грн.
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, свої вимоги мотивував тим, що кредитний договір з банком не укладав, грошові кошти не отримував, крім того банком в односторонньому порядку було підвищено проценту ставку, що є порушенням ст. 651 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів». У зв'язку з цим просив суд визнати кредитний договір № 2008/13-1-08/406 від 18 серпня 2008 року недійсним.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 квітня 2014 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 2008/13-1-08/406 від 18 серпня 2008 року, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість у розмірі 5 812 920 грн. 13 коп. (еквівалент 727 251доларів США 36 центів за офіційним курсом НБУ, станом на 22 листопада 2013 року) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 18 серпня 2008 року (реєстр. № 1390), посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3: на земельну ділянку (кадастровий номер: 5123755800020060048), загальною площею 0,1 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 040214 виданого 25 березня 2004 року Овідіопольським районним відділом земельних ресурсів на підставі договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5 і зареєстрованого у реєстрі за № 2083, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № ТІ-3584-18 та на житловий будинок, загальною площею 330,8 кв.м, жилою площею 90,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 16 вересня 2004 року, право власності на який зареєстровано згідно витягу про реєстрацію права власності КП «Овідіопольське РБТІ» від 14 жовтня 2004 року у реєстровій книзі 4, номер запису: 571 - шляхом продажу цих предметів іпотеки ПАТ «Укрсоцбанк» від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Вирішено питання судового збору. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено. Абзац третій аркушу п'ятого мотивувальної частини рішення викладено у наступній редакції: «Судом встановлено, що в порушення умов вказаного вище кредитного договору, позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконує свої кредитні зобов'язання, не здійснює щомісячне погашення кредиту, не сплачує відсотки за його користування у розмірах і строках, передбачених основним договором, порушуючи строки повернення кредиту, і станом на 22 листопада 2013 року у відповідача утворилася заборгованість перед банком на загальну суму 5 652 100 грн. 49 коп., що є еквівалентом 707 131 доларів США 29 центів, з яких сума заборгованості за кредитом - 3 114 312 грн. 59 коп., що є еквівалентом 389 630 доларів США, заборгованість за відсотками - 2 130 960 грн. 76 коп. що є еквівалентом 266 603 доларів США 37 центів, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 112 208 грн. 33 коп., що є еквівалентом 14 038 доларів США 32 центи, пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 294 618 грн. 81 коп., що є еквівалентом 36 859 доларів США 60 центів». У частині 2 резолютивної частини рішення слова та цифри: «заборгованість у розмірі 5812920 грн. 13 коп. (еквівалент 727 251 доларів США 36 центів за офіційним курсом НБУ, станом на 22 листопада 2013 року)» замінено словами та цифрами: «заборгованість у розмірі 5 652 100 грн. 49 коп. (п'ять мільйонів шістсот п'ятдесят дві тисячі сто гривень 49 копійок), що за офіційним курсом НБУ станом на 22 листопада 2013 року є еквівалентом 707 131 доларів США 30 центів (сімсот сім тисяч сто тридцять один долар 30 центів США)». В іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про порушення норм матеріального і процесуального права безпідставні.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційних скарг і залишення оскаржуваних судових рішень без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1, відхилити.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 квітня 2014 року у незміненій частині та рішення апеляційного суду Одеської області від 27 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А.О. Лесько
М.Є. Червинська
В.А. Черненко