26 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ситнік О.М.,
суддів: Леванчука А.О., Писаної Т.О.,
Маляренка А.В., Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Авіадніпро» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та моральної шкоди, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2014 року,
У серпні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 15 серпня 2008 року він уклав трудовий договір з Публічним акціонерним товариством «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» (далі - ПАТ «АК «Дніпроавіа») на зайняття посади другого пілота.
04 лютого 2011 року його звільнено у зв'язку з переводом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Авіадніпро» (далі - ТОВ «АК «Авіадніпро»). 19 червня 2013 року з ТОВ «АК «Авіадніпро» позивач звільнився за власним бажанням.
При звільненні ТОВ «АК «Авіадніпро» мало виплатити всі належні суми, у тому числі 51 592 грн 88 коп. компенсації за невикористану відпустку. Однак товариство було позбавлене такої можливості, оскільки ПАТ «АК «Дніпроавіа» не перерахувало ТОВ «АК «Авіадніпро» належну позивачу суму.
Просив стягнути з ПАТ «АК «Дніпроавіа» середню заробітну плату за час затримки розрахунку у розмірі 11 166 грн 89 коп., 2 тис. грн на відшкодування моральної шкоди; з ТОВ «АК «Авіадніпро» − 51 592 грн 88 коп. компенсації за невикористану відпустку, середній розрахунок при звільненні - 9922 грн 66 коп. та 8 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду
м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «АК «Дніпроавіа» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за переведенням у розмірі 11 166 грн 89 коп., 200 грн на відшкодування моральної шкоди, а всього − 11 366 грн 89 коп. Стягнуто з ТОВ «АК «Авіадніпро» на користь ОСОБА_6 компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток у розмірі 51 592 грн 88 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9922 грн 66 коп., 800 грн на відшкодування моральної шкоди, а всього − 62 315 грн 54 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ «АК «Дніпроавіа», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та відмовити у позові до ПАТ «АК «Дніпроавіа».
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга має бути задоволена частково.
Задовольняючи позовні вимоги до ПАТ «АК «Дніпроавіа» відповідно до ст. 117 КЗпП України, суди керувалися тим, що ПАТ «АК «Дніпроавіа» під час проведення остаточного розрахунку з позивачем перерахувало компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток у розмірі 51 592 грн 88 коп. на рахунок ТОВ «АК «Авіадніпро», куди ОСОБА_6 переведений 04 лютого 2011 року на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України, тільки 20 травня 2013 року.
Із такими висновками судів погодитися не можна з огляду на таке.
За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Вказані вимоги судами не дотримано.
Із матеріалів справи вбачається, що наказом ПАТ «АК «Дніпроавіа» від 15 серпня 2008 року № 134/л ОСОБА_6 прийнято на роботу на посаду другого пілота ВС ERJ - 145 льотної служби.
Наказом від 04 лютого 2013 року № 43/л ОСОБА_6 звільнено з ПАТ «АК «Дніпроавіа» відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України за переводом у ТОВ «АК «Авіадніпро» на підставі заяви позивача. Грошова компенсація за невикористані дні відпустки перерахована на рахунок ТОВ «АК «Авіадніпро» (а. с. 8, 31−32).
Наказом від 05 лютого 2013 року № 22/л ОСОБА_6 прийнятий на роботу у ТОВ «АК «Авіадніпро» на посаду командира повітряного судна ERJ − 190 льотного комплексу.
Наказом ТОВ «АК «Авіадніпро» від 19 червня 2013 року № 78/л позивача звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (а. с. 9).
Згідно з довідкою ТОВ «АК «Авіадніпро» від 02 серпня 2013 року ОСОБА_6 працював у ТОВ «АК «Авіадніпро» у період з 05 лютого по 19 червня 2013 року на посаді командира ПС і його дохід за цей період склав 14 328 грн 23 коп. (а. с. 10).
Відповідно до довідок ПАТ «АК «Дніпроавіа» від 20 травня 2013 року та від 06 вересня 2013 року платіжним дорученням від 20 травня 2013 року № 9186 на рахунок ТОВ «АК «Авіадніпро» перерахована грошова компенсація за невикористану відпустку звільнених з ПАТ «АК «Дніпроавіа» у зв'язку з переведенням на загальну суму 1 200 00 грн, у тому числі компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_6 (а. с. 22, 33).
Згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
Згідно з ч. 2 ст. 47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Відповідно до п. 3 ст. 83 КЗпП України та п. 3 ст. 24 Закону України «Про відпустки» (далі - Закон) у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, установи, організації, куди перейшов працівник.
За ст. 10 Закону щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації.
Суди залишили поза увагою те, що позивач своєю заявою про звільнення з ПАТ «АК «Дніпроавіа» за переведенням до ТОВ «ЛК «Авіадніпро» просив перерахувати грошову компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток на рахунок ТОВ «АК«Авіадніпро» (а. с. 32) і в нього при переведенні виникло право на щорічну відпустку, оскільки компенсація за невикористану відпустку була перерахована ПАТ «АК «Дніпроавіа» на рахунок ТОВ «АК «Авіадніпро» 20 травня 2013 року.
Таким чином, право отримання грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки настало 19 червня 2013 року - у день звільнення з ТОВ «АК «Авіадніпро», на рахунок якого ПАТ «АК «Дніпроавіа» перерахувало його грошову компенсацію за невикористані дні відпустки у ПАТ «АК «Дніпроавіа».
Судом першої інстанції не встановлено, чи у повному обсязі ПАТ «АК «Дніпроавіа» перерахував ТОВ «АК «Авіадніпро» грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки ОСОБА_6, оскільки встановлення вказаних обставин є визначальним при вирішенні питання про відповідальність юридичних осіб. Судом не встановлено фактичні обставини, не досліджено докази, надані сторонами, та не надано цим доказам відповідної правової оцінки, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Апеляційним судом вказані помилки суду першої інстанції не виправлено, тому ухвала суду апеляційної інстанції має бути скасована з передачею справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 342, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Авіаційна компанія «Дніпроавіа» задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Ситнік
Судді: А.О. Леванчук
А.В. Маляренко
Т.О. Писана
Г.В. Юровська