19 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О.,
Хопти С.Ф., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного вищого навчального закладу «Українська академія бізнесу та підприємництва» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, визнання частково недійсним трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за затримку виплати, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2014 року,
У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Українська академія бізнесу та підприємництва» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, визнання трудового договору недійсним в частині визначеного строку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за затримку виплати, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано наказ від 30 червня 2011 року № 95-к про звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача кафедри загальноосвітніх дисциплін, математики інформатики Державного вищого навчального закладу «Українська академія бізнесу та підприємництва»; поновлено ОСОБА_3 на вказаній посаді з 30 червня 2011 року та допущено негайне виконання рішення суду в цій частині; визнано трудовий договір, укладений між ОСОБА_3 та Державним вищим навчальним закладом «Українська академія бізнесу та підприємництва», згідно наказу про прийняття на роботу від 06 вересня 2010 року № 011-к недійсним в частині визначення строку та вважати зазначений трудовий договір укладеним з 06 вересня 2010 року на невизначений строк; стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50 443 грн. 33 коп., заборгованість по виплаті відпускних платежів у липні 2010 року у сумі 8 471 грн. 30 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 навчальний рік у сумі 1 984 грн., компенсацію за затримку заробітної плати за березень 2011 року у сумі 141 грн. 87 коп. та квітень 2011 року у сумі 36 грн. 33 коп., суму доходу згідно довідки ДПІ від 20 квітня 2012 року - 25 294 грн. 86 коп. та 2 тис. грн.. для відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2013 року стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Українська академія бізнесу та підприємництва» на користь ОСОБА_3 суму компенсації за затримку виплати відпускних у розмірі 965 грн. 73 коп.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року вказані рішення залишені без змін.
27 листопада 2013 року Деснянським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи № 2-130 на виконання рішення суду.
14 січня 2014 року головним державним виконавцем органу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції Ткачовою К.В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження за вказаними виконавчими листами - ВП № 41496014, ВП № 41496253, ВП № 41496767.
У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні правонаступником. Вимоги мотивував тим, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 697 «Про деякі питання реорганізації вищих навчальних закладів» видано наказ Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України від 05 серпня 2011 року № 937 «Про створення державного навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва». Згідно цього наказу припинено Державну академію житлово-комунального господарства та Українську академію бізнесу та підприємництва шляхом реорганізації (злиття) з утворенням на їх базі Державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва», а також установлено, що останній є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Державної академії житлово-комунального господарства та Української академії бізнесу та підприємництва.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року заяву ОСОБА_3 про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні її правонаступником задоволено. Замінено боржника у виконавчих провадженнях ВП № 41496014, ВП № 41496253, ВП № 41496767 ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, а саме: Державний вищий навчальний заклад «Українська академія бізнесу та підприємництва» його правонаступником Державним вищим навчальним закладом «Київський університет управління та підприємництва», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Глазунова № 2/4, код ЄДРПОУ 37956909.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2014 року ухвалу суду першої інстанції скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні її правонаступником відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15 січня 2014 року, передавального акту, державну реєстрацію ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва» проведено шляхом злиття, як правонаступника усього майна, прав та обов'язків ДВНЗ «Українська академія бізнесу та підприємництва».
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив із того, що усупереч вимогам п. 14 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Державного вищого навчального закладу «Українська академія бізнесу та підприємництва» у відповідному реєстрі відсутній.
З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судом установлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано наказ від 30 червня 2011 року № 95-к про звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача кафедри загальноосвітніх дисциплін, математики інформатики Державного вищого навчального закладу «Українська академія бізнесу та підприємництва»; поновлено ОСОБА_3 на вказаній посаді з 30 червня 2011 року та допущено негайне виконання рішення суду в цій частині; визнано трудовий договір, укладений між ОСОБА_3 та Державним вищим навчальним закладом «Українська академія бізнесу та підприємництва», згідно наказу про прийняття на роботу від 06 вересня 2010 року № 011-к недійсним в частині визначення строку та вважати зазначений трудовий договір укладеним з 06 вересня 2010 року на невизначений строк; стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 50 443 грн. 33 коп., заборгованість по виплаті відпускних платежів у липні 2010 року у сумі 8 471 грн. 30 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 навчальний рік у сумі 1 984 грн., компенсацію за затримку заробітної плати за березень 2011 року у сумі 141 грн. 87 коп. та квітень 2011 року у сумі 36 грн. 33 коп., суму доходу згідно довідки ДПІ від 20 квітня 2012 року - 25 294 грн. 86 коп. та 2 тис. грн. для відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 70-72 т. 3).
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2013 року стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Українська академія бізнесу та підприємництва» на користь ОСОБА_3 суму компенсації за затримку виплати відпускних у розмірі 965 грн. 73 коп.
27 листопада 2013 року Деснянським районним судом м. Києва було видано виконавчі листи № 2-130 на виконання рішення суду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 грудня 2013 року вказані рішення залишені без змін (а. с. 143-144 т. 3)
14 січня 2014 року головним державним виконавцем органу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції Ткачовою К.В. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження за вказаними виконавчими листами - ВП № 41496014, ВП № 41496253, ВП № 41496767 (а. с. 149-151 т. 3).
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про утворення Державного вищого навчального закладу «Київський університет управління та підприємництва від 05 серпня 2011 року № 937 (а. с. 168-169, 196-199 т. 3), на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання реорганізації видих навчальних закладів» від 22 червня 2011 року № 697 (а. с. 170. т. 3) припинено Державну академію житлово-комунального господарства та Українську академію бізнесу та підприємництва шляхом реорганізації (злиття) з утворенням на їх базі ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва».
Згідно з ч. 1 ст. 378 ЩІК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Апеляційний суд, посилаючись на ст. 104 ЦК України, ст. ст. 33, п. 14 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон), виходив із того, що оскільки у відповідному державному реєстрі відсутній запис про припинення ДВНЗ «Українська академія бізнесу та підприємництва», то відповідно відсутні правові підстави для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
При цьому суд не звернув уваги, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15 січня 2014 року ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва» зареєстровано у державному реєстрі як нову юридичну особу, створену шляхом злиття з ДВНЗ «Українська академія бізнесу та підприємництва» (а. с.158-159, т. 3).
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється. Стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.
Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2011 року між вищими навчальними закладами був підписаний відповідний передавальний акт (а. с. 166-167 т. 3).
Доводи відповідача про відкликання підпису посадової особи на передавальному акті підписаному між вищими навчальними закладами спростовуються наявними у справі доказами (а. с. 192, 230, т. 3).
Тобто суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що факт державної реєстрації правонаступництва, як офіційно зареєстрований факт переходу прав і обов'язків одного учасника правовідносин до іншого (правонаступника), у даному випадку пов'язаний саме з моментом його державної реєстрації, а не виключення з реєстру тієї юридичної особи, що передала за передавальним актом свої права та обов'язки.
Крім того, апеляційний суд не звернув уваги, що у матеріалах справи є ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 05 квітня 2013 року, якою заяву ОСОБА_3 про заміну сторони у виконавчому провадженні № 35945730 за участю тих же сторін у іншій справі, задоволено. Вказана ухвала була залишена без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2013 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2013 року (а. с. 153-156 т. 3).
Оскільки апеляційним судом скасоване законне і обґрунтоване судове рішення першої інстанції та постановлено нову ухвалу з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі помилково скасованої ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 333, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2014 року скасувати, ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко