17 вересня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_6.,
суддів: ОСОБА_7., ОСОБА_8.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_1 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від
24 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від
24 квітня 2014 року,
встановила:
Вироком Скадовського районного суду Херсонської області від
24 лютого 2014 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Скадовськ Херсонської області, проживаючого АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останнього разу - за вироком Суворовського районного суду м. Херсон
від 06 серпня 2007 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 8 місяців. Звільненого 27 грудня 2010 року по відбуттю строку покарання.
засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 309 КК на строк - 2 роки; за ч. 2 ст. 310 КК на строк - 4 роки.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Вирішено питання про долю речових доказів та про стягнення судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин:
08 червня 2013 року працівники міліції під час проведення обшуку у будинку АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_1 виявили та вилучили медичних шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,094 г, який ОСОБА_1 повторно зберігав без мети збуту.
Крім того, навесні 2013 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання, посіяв та став вирощувати без мети збуту рослину роду коноплі.
08 червня 2013 року працівники міліції під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 виявили та вилучили 74 кущі зі слідами догляду рослин роду коноплі, які є нарковмісними.
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня
2014 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилаючись на неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок суворості просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а вирок місцевого суду щодо нього змінити, виключивши з вироку ч. 2 ст. 310 КК, визнати його винним за ч. 2 ст. 309 КК, та при призначенні покарання застосувати положення ст. 75 КК.
Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Слід зазначити, що неповнота досудового і судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (чим обґрунтовується касаційна скарга засудженого) відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК не підлягають перегляду в касаційному порядку, оскільки самі по собі є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку згідно зі
ст. 409 КПК.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості
ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів, досліджених, належно оцінених судом і детально викладених у вироку.
Цей висновок суду підтверджується даними, що містяться в показаннях свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у протоколі обшуку від 08 червня 2014 року, у висновку фізико - хімічної експертизи від 09 червня 2013 року № 665-х, у висновку фізико - хімічної експертизи від 19 червня 2013 року № 701-х, у висновку судово - рослинознавчої експертизи від 12 червня 2013 року, та іншими доказами, достовірність яких сумніву у місцевого суду не викликала, з чим погоджується і колегія суддів.
Проаналізувавши всі досліджені по справі докази в їх сукупності, давши належну оцінку всім доводам засудженого, висунутим ним на свій захист із приводу відсутності в його діях ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 310 КК, суд обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та правильно кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 309,
ч. 2 ст. 310 КК.
Доводи засудженого у скарзі про надмірну суворість призначеного покарання, на думку колегії суддів є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 65 КК суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Так, суд першої інстанції, призначаючи засудженому ОСОБА_1 покарання згідно з указаною нормою закону врахував характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень; особу засудженого, який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на спеціальному обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом F11.2 постійне вживання опіоідів, є інвалідом ІІІ групи, а також врахував суд відсутність обставин що обтяжують та пом'якшують покарання та правомірно призначив
ОСОБА_1 покарання наближене до мінімального у межах санкції статті за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Як видно зі змісту касаційної скарги та долученої до неї копії ухвали апеляційного суду, такі твердження про недоведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок суворості висловив засуджений у своїй апеляційній скарзі. Апеляційний суд перевіривши матеріали кримінального провадження, обґрунтовано залишив її без задоволення, вмотивувавши свої висновки належним чином, з якими погоджується й колегія суддів касаційного суду.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Таким чином, із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
ухвалила:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Скадовського районного суду Херсонської області від 24 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2014 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8