Ухвала
19 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.
суддів: Гулька Б.І., Лесько А.О., Червинської М.Є., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - колективне підприємство «Хорольська фабрика Промінь» (далі - КП «Хорольська фабрика Промінь»), про визнання договору недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою його представником ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 5 червня 2014 року, -
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, у якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу паїв
КП «Хорольська фабрика Промінь» від 9 квітня 2002 року.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 9 квітня 2002 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу паїв
КП «Хорольська фабрика Промінь» на суму 3 424 грн 37 коп. Зазначала, що на виконання вказаного договору підписала пайову книжку, однак
ОСОБА_2 жодних дій на підтвердження свого наміру укласти договір не вчинив, грошових коштів не сплатив, обумовлених договором паїв по акту прийому-передачі не отримав, тобто прав покупця за цим договором не набув. Вказувала, що ОСОБА_2 на підставі зазначеного договору було передано більшу частину пайового фонду підприємства по номіналу
3 424 грн 37 коп., внаслідок чого ним був отриманий контроль над підприємством, активи якого в цінах 2002 року складали
1 479 млн.грн. На її думку, спірний договір є недійсним, оскільки укладений з порушенням законодавства.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 3 квітня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 5 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито на підставі ст. 205 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам закону не відповідає.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, виходив із того, що змінилось законодавство щодо підвідомчості спору, а тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», не підлягають розгляду в порядку господарського
судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 ГПК в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання.
Не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 ГПК також щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув. Зокрема, спори за участю спадкоємців учасників господарського товариства, які ще не стали його
учасниками, не є підвідомчими (підсудними) господарським судам.
Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є визнання договору купівлі - продажу паїв КП «Хорольська фабрика Промінь», укладеного 8 квітня 2012 року між фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Апеляційний суд вищенаведені норми законодавства не врахував, не визначив характер спору, що виник між позивачем та відповідачем, а саме, в якому порядку він повинен розглядатися судом, і дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі.
За таких обставин, постановлена у справі ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 338 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 343-345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_3, задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 5 червня 2014 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
А.О. Лесько
М.Є. Червинська
В.А. Черненко