Ухвала
іменем україни
6 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_9
суддів ОСОБА_10., ОСОБА_11.,
при секретарі ОСОБА_12,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013100130005254 за обвинуваченням
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки м. Києва, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1
проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_13.,
потерпілої ОСОБА_2,
представника потерпілої ОСОБА_3,
засудженої ОСОБА_1,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за касаційною скаргою засудженої на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 8 липня 2014 року,
У касаційній скарзі з доповненнями засуджена ставить питання про скасування постановлених судових рішень та закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю події інкримінованого кримінального правопорушення. Вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну, на її думку, оцінку доказів. Зазначає, що суд взяв до уваги одні докази і без належного мотивування відкинув інші, побудував вирок на перекручених судом показаннях свідків. Повідомляє про безпідставне відхилення клопотань захисту, порушення її прав на рівність перед законом і судом, справедливий розгляд, змагальність сторін. Вказує, що суд апеляційної інстанції на вказані порушення увагу не звернув, порушив вимоги ст. 404 КПК України, оскільки за клопотанням сторони захисту не дослідив матеріали справи, а тому ухвала суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України та підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді; пояснення засудженої та її захисників на підтримку доводів касаційної скарги; пояснення потерпілої ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення касаційних вимог; думку прокурора, який вважав касаційні вимоги безпідставними; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в сумі 850 грн.
Стягнуто із засудженої на користь потерпілої ОСОБА_2 4000 грн. моральної шкоди та 2000 грн. процесуальних витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 8 липня 2014 року вирок залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнана винною у тому, що вона 23 листопада 2013 року приблизно о 9 год. 20 хв., перебуваючи в під'їзді на міжповерхових сходах поруч з квартирою АДРЕСА_3 в м. Бровари, дочекавшись коли ОСОБА_2 відкриє двері та вийде із власної квартири, ударила останню в ділянку правого ока каменем (щебенем), який тримала в правій руці, внаслідок чого за результатами висновку судово-медичного експерта № 168 від 11.12.2013 року ОСОБА_2 спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми повік правого ока.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неналежна, на думку засудженої, оцінка доказів, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у касаційній скарзі засуджена, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, яка зазначила про відсутність цих порушень вимог КПК України при проведенні досудового розслідування і розгляді справи в суді першої інстанції. Тому, при розгляді доводів касаційної скарги колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Як убачається з вироку, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за викладених у вироку обставин, доведено об'єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, є допустимими.
Зокрема, свої висновки про вчинення кримінального правопорушення за викладених у вироку обставин, суд першої інстанції обґрунтував, дослідивши і проаналізувавши показання самої засудженої, яка вину не визнала, пояснила, що перебуває з потерпілою у неприязних стосунках, в них часто виникають конфліктні ситуації, наслідком яких були заяви до правоохоронних органів, не заперечувала і факт конфлікту 23.11.2013 року, однак повідомила, що тілесних ушкоджень потерпілій не спричиняла; потерпілої ОСОБА_2, яка повідомила про конфлікт між нею та засудженою, під час якого остання спричинили їй тілесні ушкодження; свідка ОСОБА_6, яка показала, що вийшла на галас у коридорі і побачила потерпілу, яка була в нічній сорочці і кричала, а обвинувачена кидала в неї камінці, страшенно лаялася і махала палкою; свідка ОСОБА_7, який показав, що потерпіла відкрила двері та її вдарила обвинувачена, яка потім висипала камінчики, спустилась на нижню площадку і стала кидати щебенем. Також повідомив, що на обличчі потерпілої утворився набряк, після чого викликали швидку та ОСОБА_2 була госпіталізована до лікарні; свідок ОСОБА_8, зазначила, що бачила як обвинувачена сварилась із потерпілою, при цьому зробила ОСОБА_1 зауваження, щоб вона залишила пенсіонерку в спокої, а також повідомила, що обвинувачена є конфліктною людиною і пересварилася з усіма мешканцями під'їзду.
Також судом досліджено висновок судово-медичної експертизи, згідно з яким у потерпілої ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження: підшкірна гематома повік правого ока, садно в правій надбрівній ділянці, які утворилися від дії тупого предмета, по строку можуть відповідати 23.11.2013 року, та як кожне окремо так і у своїй сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень виявлених при експертизі по медичній документації на ім'я ОСОБА_2 вони могли утворитись при обставинах, вказаних потерпілою при проведенні слідчого експерименту, а саме при нанесені удару шматком щебеню в праву надбрівну область. Будь-які тілесні ушкодження, які б могли утворитись від ударів шматками щебеню в область підборіддя та передню поверхню грудної клітини справа, в представленій медичній документації не описані. Враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при експертизі по медичній документації на ім'я ОСОБА_2, їх утворення при падінні з вертикального чи близького до нього положення тіла (з висоти власного зросту) малоймовірне.
Досліджений судом протокол з доданими фото таблицями проведення слідчого експерименту, під час якого потерпіла ОСОБА_2 пояснила і показала як відбувалися події під час нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_1
Суд дав належну оцінку усім зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2 Дії винної правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України.
З достатньою повнотою суд перевірив доводи засудженої в судовому засіданні, його критичний аналіз окремих доказів належним чином мотивований. У своїх висновках суд першої інстанції навів мотиви за яких взяв до уваги одні докази та відкинув інші, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.
Доводи про незаконність засудження, неналежну оцінку доказів, неправильне викладення у вироку показань свідків, належним чином перевірялися судом, апеляційної інстанцій, та визнані такими, що суперечать сукупності досліджених у судовому засіданні доказам.
Безпідставні і доводи засудженої про порушення прав сторони захисту, оскільки суд дотримався вимог ст. ст. 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.
Доводи апеляційної скарги засудженої, які аналогічні її касаційним доводам, належно перевірені апеляційним судом, на них надано вмотивовані відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які могли вплинути на законність і обґрунтованість судових рішень, колегією суддів не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів
Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 8 липня 2014 року щодо ОСОБА_1, залишити без зміни, а касаційну скаргою засудженої - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11