04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" листопада 2014 р. Справа№ 911/154/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Шевченка Е.О.
Ткаченка Б.О.
при секретарі: Волуйко Т.В.
Представники сторін:
позивача:Смакота Н.І., за довіреністю;
відповідача:не з'явився;
ВДВС: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на ухвалу господарського суду Київської області від 19.09.2014
у справі № 911/154/14 (суддя: Наріжний С.Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна
акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа"
про стягнення 6 049 234,25 грн.
за скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна
акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у справі № 911/154/14
Рішенням господарського суду Київської області від 20.03.2014 року у справі № 911/154/14 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 4 285 404,01 грн. заборгованості, 16 042,63 грн. інфляційних втрат, 325 855,51 грн. 3% річних, 714 394,70 грн. пені, 706 637,24 грн. штрафу та 730 69,13 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 р. рішення господарського суду Київської області від 20.03.2014 р. у справі № 911/154/14 залишено без змін.
11.06.2014 на виконання рішення господарського суду Київської області від 20.03.2014 р., яке набрало законної сили 28.05.2014 р., було видано наказ.
15.09.2014 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Київської області із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області № 14/2-4471 від 10.09.2014 р. (вх. № 159/14 від 15.09.2014 р.), згідно якої останній просив суд визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови від 27.08.14 р. про зупинення виконавчого провадження ВП № 44280437 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 11.06.14 р. у справі № 911/154/14; визнати незаконною та скасувати постанову від 27.08.14 про зупинення виконавчого провадження ВП № 44280437 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 11.06.14 р. у справі № 911/154/14.
19.09.2014 ухвалою господарського суду Київської області у справі № 911/154/14 скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у справі № 911/154/14 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 19.09.2014 у справі № 911/154/14 скасувати і прийняти нову, якою задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.
Скарга мотивована тим, що господарським судом Київської області не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2014 прийнято до провадження справу № 911/154/14. Розгляд апеляційної скарги призначений на 24.11.2014.
24.11.2014 відповідач та ВДВС в судове засідання не з'явились, повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач та ВДВС повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає можливим, відповідно до ст. 75 ГПК України, здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників відповідача та ВДВС.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скаргу Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у справі № 911/154/14 до КМД УДППЗ "Укрпошта" було подано лише 10.09.2014 р., про що свідчить відтиск органу зв'язку на конверті, у якому надійшла скарга, тобто, після пропуску десятиденного строку на її подання. Разом з тим, скаржником не зазначено причин, з яких ним було пропущено строк оскарження винесеної органом ДВС постанови.
Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання (п.9.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9).
Таким чином, місцевим господарським судом вірно було встановлено, що скаржником пропущено передбачений ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк, та не подано заяву про його відновлення, суд дійшов висновку про залишення скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у справі № 911/154/14 без розгляду.
До того ж, з матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області знаходиться наказ господарського суду Київської області 11.06.14 р. у справі № 911/154/14.
З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" є підприємством паливно-енергетичного комплексу України.
01.08. 2014 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі", яким передбачено, що виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та умови їх виконання для підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на умовах, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", до 1 січня 2016 року.
В преамбулі Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі-Закон) зазначено, що він визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.
Частиною 2 ст. 2 Закону передбачено, що дія Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону до учасників розрахунків віднесено: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;
6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".
Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення пункту 15 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження відносно підприємства, яке бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону.
Отже, відповідно до положень Закону, його дія поширюється тільки на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності як учасників розрахунків, зазначених у пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії, а не інших стягнень на користь осіб, які не є учасниками розрахунків, визначених цим Законом.
В свою чергу, наказом Міністерства палива та енергетики України № 568 від 10 листопада 2005 р. підтверджується, що сторони виконавчого провадження в установленому порядку внесені до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Колегія суддів відмічає, що зазначена вище правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03 жовтня 2011 року у справі № 6-29цс11.
Згідно вимог п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
З огляду на зазначене, державний виконавець після відкриття виконавчого провадження був зобов'язаний його зупинити та не вчиняти інші виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.
Враховуючи зазначені вимоги законодавства дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо винесення постанови від 27.08.14 р. про зупинення виконавчого провадження ВП № 44280437 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 11.06.14 р. у справі № 911/154/14 є обґрунтованими, а постанова від 27.08.14 про зупинення виконавчого провадження ВП № 44280437 з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 11.06.14 р. у справі № 911/154/14 законною.
Колегія суддів відзначає, що перш за все при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом господарського судочинства є виконуваність рішення суду. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення стосовно порушення відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ЗУ "Про виконавче провадження".
Отже, зазначені висновки місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом правильно застосовані.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Київської області від 19.09.2014 у справі № 911/154/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 19.09.2014 у справі № 911/154/14 - без змін.
2. Матеріали справи № 911/154/14 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя В.О. Зеленін
Судді Е.О. Шевченко
Б.О. Ткаченко