Справа № 544/1395/14-а
№ пров. 2-а/544/30/2014
Номер рядка звіту 26
Іменем України
07 жовтня 2014 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Ощинської Ю.О.,
за участі секретаря - Тютюнник А.О.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області - Кудрявцева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Пирятин адміністративну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання умов запропонованих Виконавчим комітетом Пирятинської міської ради Полтавської області своїми прийнятими рішеннями № 81 від 26.03.2014 та № 94 від 09.04.2014 на встановлення засобів виносної торгівлі для Комунального підприємства «Каштан» та інших суб'єктів господарювання - невірними, скасування рішення Пирятинської міської ради № 94 від 09.04.2014 «Про визначення тимчасового місця для виносної торгівлі предметами ритуальної належності під час поминальних днів»,
Фізична особа підприємець (далі ФОП) ОСОБА_1 у липня 2014 року звернулася у суд з позовом до Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області про визнання умов запропонованих Виконавчим комітетом Пирятинської міської ради Полтавської області своїми прийнятими рішеннями № 81 від 26.03.2014 та № 94 від 09.04.2014 на встановлення засобів виносної торгівлі для Комунального підприємства «Каштан» та інших суб'єктів господарювання - невірними, скасування рішення Пирятинської міської ради № 94 від 09.04.2014 «Про визначення тимчасового місця для виносної торгівлі предметами ритуальної належності під час поминальних днів». Позов обґрунтовує тим, що Рішенням № 94 від 09.04.2014 виконкомом Пирятинської міської ради Полтавської області було визначено місце для виносної торгівлі предметами ритуальної належності на період поминальних днів (26-28 квітня 2014 року) на прилеглій території до стадіону «Ювілейний» (вздовж паркану та тротуару). Про дане рішення позивач дізналася лише з листа від 22.04.2014, адресоване на її ім'я з пропозицією подати заяву. Поскільки позивач відносить себе до законодавчо слухняних громадян то не скористалася даною пропозицією так як рахувала, щ прийняте рішення № 94 не відповідало нормам чинного законодавства України і порушувало її права як споживача так і суб'єкта господарювання. Прийняте рішення ставило позивача не в рівні умови з іншими суб'єктами господарювання.
У судовому зсідання ФОП ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засідання заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, уважає, що вони є необґрунтованими з наступних підстав. Рішення прийняте на Виконкомі Пирятинської міської ради Полтавської області № 94 від 09.04.2014 «Про визначення тимчасового місця для виносної торгівлі предметами ритуальної належності під час поминальних днів» не є регуляторним актом, носить одноразовий характер і тому на даний час втратив свою актуальність. Дане рішення було відповідно до Закону розміщено на веб сайті Пирятинської міської ради, тому всі мали можливість ознайомитися з ним та подати заяви. Перед тим, як було прийнято рішення Виконавчим комітетом напередодні, коли приймалися рішення № 81 та № 82 «Про надання дозволу на розміщення нестаціонарних засобів виносної торгівлі» було надано спеціалістам Міської ради доручення вивчити та визначити місце для торгівлі, що і послугувало підґрунтям винесеного рішення. Крім того, позивачем ФОП ОСОБА_1 не було доведено у чому саме рішення № 94 порушувало її право.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено з огляду на наступне.
Перевіряючи відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України чи прийняті оскаржувані позивачем рішення (дії) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, в тому числі, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом установлено, що 09.04.2014 на засіданні Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області було прийнято рішення № 94 «Про визначення тимчасового місця для виносної торгівлі предметами ритуальної належності під час поминальних днів» та визначено місце для виносної торгівлі предметами ритуальної належності на період поминальних днів (26-28 квітня 2014 року) на прилеглій території до стадіону «Ювілейний» (вздовж паркану та тротуару) (а.с. 9).
На підставі вищевказаного рішення було подано 07.04.014 заяви ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 Рішеннями № 112 та № 114 від 17.04.2014 останнім Виконавчим комітетом Пирятинської міської ради було надано тимчасовий дозволу на розміщення нестаціонарних засобів виносної торгівлі біля стадіону «Ювілейний» у поминальні дні 26-28 квітня 2014 року (а.с. 32, 33, 43-45).
22.04.2014 до позивача ФОП ОСОБА_1 було надіслано лист, який остання отримала цього ж дня з пропозицією взяти участь та подати заяву до міської ради щодо надання дозволу на розміщення нестаціонарних засобів виносної торгівлі у визначеному місці та у встановлені для цього дні (а.с. 8). Проте, позивач не погодилася.
Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання. Така категорія рішення як № 94 не відноситься до сфери дії Закону.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).
Рішення № 94 від 09.04.2014 було прийнято у межах ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
ФОП ОСОБА_1 вказує на тому, що порушено її право як споживача, проте звертається до суду як фізична особа підприємець. Порушення права як суб'єкта господарювання не доведено у судовому засідання, так як остання добровільно відмовилася подавати заяву.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та те, що було визначено місце для торгівлі предметами ритуальної належності на період 26-28 квітня 2014 року, а рішення № 94 від 09.04.2014 яким було визначено тимчасове місце є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію фактом її виконання, тому у задоволенні позову повинно бути відмовлено у зв'язку з відсутність предмету спору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 159, 161, 163, 167 КАС України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», с у д, -
У задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області про скасування рішення Пирятинської міської ради № 94 від 09.04.2014 «Про визначення тимчасового місця для виносної торгівлі предметами ритуальної належності під час поминальних днів» - відмовити.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області, шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення.
Суддя -
Повний текст постанови виготовлено 10.10.2014