Справа № 815/6744/14
28 листопада 2014 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позову ОСОБА_1 до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки про визнання протиправною бездіяльності відповідача у частині ненадання у відповідь на запит до публічної інформації, інформації коли й у яких місцевих засобах масової інформації Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки оприлюднила графік роботи її Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги та зобов'язання відповідача у терміни передбачені законом надати зазначену інформацію.
Відповідно до ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску звернення до суду поважними), та, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі відкриває провадження в адміністративній справі.
Згідно ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Днем, коли особа дізналась про порушення свого права, - є день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996р., 27.02.1980р.).
При цьому, слід зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів, 03.10.2013 року ОСОБА_1 надіслав на адресу Державної інспекції ядерного регулювання України запит до публічної інформації, в якому просив, зокрема, надати копію наказу, розпорядження і т.п. про створення в Південній державній інспекції з ядерної і радіаційної безпеки Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги, а також надати інформацію коли й у яких місцевих засобах масової інформації Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки оприлюднила графік роботи її Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги.
Листом від 04.10.2013 року №09-15/6990-32із Державною інспекцією ядерного регулювання України було повідомлено ОСОБА_1, що у зв'язку з тим, що Державна інспекція ядерного регулювання України не володіє запитуваною інформацією, відповідно до вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит заявника було надіслано до належного розпорядника - Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки.
Виходячи із положень ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року № 2939-VI, відповідно до ч. 1 якої розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки повинна була надати відповідь на запит позивача до середини жовтня 2013 року.
Отже, на думку суду, з урахуванням часу поштового відправлення та доставки поштової кореспонденції позивач повинен був дізнатися про порушення відповідачем його прав шляхом допущення бездіяльності у вигляді не надання відповіді на запит до публічної інформації від 03.10.2013 року у строк до 01.11.2013 року.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 при зверненні 27.11.2014 року до суду з адміністративним позовом у справі №815/6714/14, був пропущений встановлений ч.2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк на оскарження зазначеної бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Про обґрунтованість зазначеного висновку суду щодо обізнаності ОСОБА_1 про оскаржувану ним бездіяльність Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки у частині ненадання у відповідь інформації на запит позивача від 03.10.2013 року до публічної інформації свідчить також той факт, що ОСОБА_1 подавалась скарга та лист до Державної інспекції ядерного регулювання України з приводу зазначеної бездіяльності відповідача.
Крім того, судом встановлено, що позивач 14.07.2014 року звертався до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки (адміністративна справа №815/4106/14), про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо перевищення ним строків надання відповіді на запит позивача до публічної інформації щодо надання інформації коли й у яких місцевих засобах масової інформації Південна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки оприлюднила Графік роботи її Громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги, тобто з тотожними позовними вимогами. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.07.2014 року (яка набрала законної сили) адміністративний позов у справі №815/4106/14 було залишено без розгляду у зв'язку з пропуском ОСОБА_1 строку звернення до суду та відсутності поважних причин в якості підстав для поновлення йому цього строку.
При цьому позивач, повторно звернувшись 27.11.2014 року до Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/6744/14, також не зазначив жодних причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, та не надав доказів на обґрунтування поважності цих причин в якості підстав для поновлення йому строку звернення до адміністративного суду.
Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з даними позовними вимогами та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено та не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку про про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 100, 107, 160, 165 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_1 до Південної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Суддя С.О. Стефанов