Справа № 2а/1570/649/2011
14 листопада 2014 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Приватного підприємства «Моноліт» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі № 2а/1570/649/2011 за адміністративним позовом приватного підприємства “Моноліт” до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень - рішень,-
До суду надійшла заява представника Приватного підприємства «Моноліт» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі № 2а/1570/649/2011 за адміністративним позовом приватного підприємства “Моноліт” (далі - ПП «Моноліт») до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі - ДПІ у Приморському районі) про скасування податкових повідомлень №0004282301/0 від 26.05.2005 року; №0004292301/0 від 26.05.2005 року; №0004292301/0 від 26.05.2005 року; № 0004282301/1 від 02.08.2005 року; № 0004292301/1 від 02.08.2005 року; №0004282301/2 від 13.10.2005 року; №0004292301/2 від 13.10.2005 року; № 0009112301/0 від 13.10.2005 року.
Представник ПП «Моноліт» у зазначеній заяві просить скасувати постанову від 22.02.2012р. по справі №2а/1570/649/2011 та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі від 26.05.2005 року №0004282301/0; від 02.08.2005 року №0004282301/1; від 13.10.2005 року №0004282301/2 на суму 790603,83 грн. у тому числі 534042,75 грн. - основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій - 256561,08 грн; від 02.08.2005 №0004292301/1, від 13.10.2005 №0004292301/2 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 13840,50 у тому числі 9227 грн. - основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4613,5 грн.
Заява обґрунтована тим, що суд при прийнятті постанови від 22.02.2012р. відмовивив позивачеві з підстав ненадання доказів небезоплатного отримання від третіх осіб будівельних матеріалів, а рішенням Приморського районного суду міста Одеси у цивільній справі №522/17042/14-ц від 26.09.2014р., яке набрало законої сили 07.10.2014р., встановлені факти, що спростовують висновки суду по справі №2а/1570/649/2011 про не підтвердження первинними бухгалтерськими документами факту отримання ПП «Моноліт» від третіх осіб будівельних матеріалів, а відтак і правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: встановлено факт передачі ОСОБА_1 (замовником за договорами про дольову участь у будівництві житла) ПП «Моноліт» (виконавцю за вказаними договорами) будівельних матеріалів, що підтверджується відповідними актами приймання-передавання.
Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Частиною 2 статті 245 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Представник правонастуника ДПІ у Приморському районі м. Одеси - ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань, заяв про неможливість прибути у судове засідання не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 252 КАС України особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час та місце розгляду заяви. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
В судовому засіданні головуючий виніс на обговорення питання щодо можливості продовження розгляду справи в письмовому провадженні.
Представник позивача проти розгляду справи в письмовому провадженні не заперечував.
Суд ухвалив про розгляд справи в письмовому провадженні 14.11.2014р.
Дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд встановив наступне.
ПП «Моноліт» зареєстровано Приморською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому (рішення №0405693Ю001 від 04.06.1999р.) та взято на податковий облік ДПІ у Приморському районі міста Одеси 11.06.1999р. за №4800.
20.02.2003р. між ПП «Моноліт» (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) укладено наступні договори про дольову участь у будівництві: №5/Ц-3/1 (згідно умов якого Замовник за рахунок власних коштів фінансує, а Виконавець здійснює будівництво нежитлового приміщення 5/Ц-3/я, розташованого в цокольному поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 , загальноє площею 150,19 м. кв.; згідно п. 2.4 вказаного договору, оплата вартості квартити може здійснюватися шляхом надання Замовником для Виконавця матеріалів на відповідну суму, зазначену в заявці Виконавця); №5/Ц-2/2 (згідно умов якого Замовник за рахунок власних коштів фінансує, а Виконавець здійснює будівництво нежитлового приміщення 5/Ц-2/2, розташованого в цокольному поверсі житлового будинку АДРЕСА_2 , загальноє площею 154,38 м. кв.; згідно п. 2.4 вказаного договору, оплата вартості квартити може здійснюватися шляхом надання Замовником для Виконавця матеріалів на відповідну суму, зазначену в заявці Виконавця); №5/Ц-1/3 (згідно умов якого Замовник за рахунок власних коштів фінансує, а Виконавець здійснює будівництво нежитлового приміщення 5/Ц-1/1, розташованого в цокольному поверсі житлового будинку АДРЕСА_3 , загальноє площею 155,13 м. кв.; згідно п. 2.4 вказаного договору, оплата вартості квартити може здійснюватися шляхом надання Замовником для Виконавця матеріалів на відповідну суму, зазначену в заявці Виконавця).
В період з 20.01.2005р. по 17.05.2005р. ДПА в Одеській області проведена комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП “Моноліт” за період з 01.04.2003 року по 01.10.2004 року, за результатами якої складено акт від 24.05.2005 року №29/23-1012/30445708 (далі - Акт перевірки) (Т.1 а.с. 27-78).
Під час перевірки встановлено, зокрема, порушення підприємством п.п.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі - Закон України № 283/97-ВР), внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 1348700,00 грн.; п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року (далі - Закон України № 168/97-ВР), внаслідок чого занижено чиста сума податкового зобов'язання на 334705,00 грн.
На підставі акту перевірки згідно із п.п. “б”п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 року (далі - Закон України №2181), за порушення названих вище приписів Закону України № 283/97-ВР СДПІ у Приморському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0004282301/0 від 26.05.2005 року, яким визначено податкове зобов'язання ПП “Моноліт” з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 1969020,00 грн., у т.ч. 1348700,00 грн. за основним платежем та 620320,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Крім того, на підставі того ж акту перевірки згідно із п.п.“б”п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181, за порушення названих вище приписів Закону України №168/97-ВР СДПІ у Приморському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0004292301/0 від 26.05.2005 року, яким визначено податкове зобов'язання ПП “Моноліт” з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у загальній сумі 559172,00 грн., у т.ч. 334705,00 грн. за основним платежем та 224467,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Згідно Акту перевірки, за даними підсумкових відомостей використання матеріальних ресурсів по кожному окремому об'єкту будівництва, ПП “Моноліт” у будівництві використовувало будівельні матеріали, які фактично відсутні у підприємства, які не були оприбутковані за даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей (матеріальний облік ТМЦ). Використані ПП “Моноліт” будівельні матеріали, що фактично не оприбутковані та відсутні на балансі підприємства визначені в акті перевірки, як безоплатно отримані. Таким чином, ПП “Моноліт”до складу валових доходів не включило вартість безоплатно отриманих матеріалів на суму 813934,00 грн., у тому числі 525954,00 грн. за 2-4 квартал 2003 року та 287980,00 грн. за 9 місяців 2004 року, в зв'язку з чим в акті перевірки зроблено висновок про порушення ПП “Моноліт” п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4. Закону України № 283/97-ВР. Встановлені розбіжності зайво списаних будівельних матеріалів по бухгалтерському обліку (матеріальний облік ТМЦ) списання вартості будівельних матеріалів понад фактичне витрачання, відповідно даних актів виконаних робіт, а також підсумковим відомостям витрачання ресурсів (фактична відомість М-29) ПП “Моноліт” зафіксовані ДПА в додатку №6 до акту перевірки (т.1 а.с. 41-42, 71-75).
Також, згідно Акту перевірки, списання вартості будівельних матеріалів ПП “Моноліт” по рахунку бухгалтерського обліку № 205 “будівельні матеріали”(матеріальний облік ТМЦ) не відповідає даним підсумкових відомостей витрачання ресурсів (фактична відомість М-29) та даним актів виконаних робіт по об'єктам будівництва і ремонтним роботам. Внаслідок невідповідності списання вартості будівельних матеріалів даним актів виконаних робіт, а також підсумковим відомостям витрачання ресурсів (фактична відомість М-29) підприємством зайво списано матеріалів на суму 1276098,00 грн., що зафіксовано ДПА в додатку №8 до акту перевірки (т.1 а.с.48-49, 77), в тому числі:
- по об'єкту будівництва 70 квартирний житловий будинок по АДРЕСА_4 за даними бухгалтерського обліку (матеріальний облік ТМЦ) списано будівельних матеріалів на суму 2015638,00 грн., а за даними підсумкової відомості витрачання ресурсів списано на 1180434,00 грн., тобто зайво списано будівельних матеріалів на суму 765405,00 грн.;
- по об'єкту будівництва виробничо-адміністративна споруда на території ВЕЗ “Порто-Франко”, замовником якого є ТОВ “Телекомунікаційні технології”, зайво списано будівельних матеріалів на суму 334137,00 грн.;
- по об'єкту будівництва 120-квартирний житловий будинок по вулиці Щорса,125 в місті Одеса зайво списано будівельних матеріалів на суму 175556,00 грн.
Згідно акту перевірки шляхом співставлення показників підсумкових відомостей витрачення ресурсів, актів виконаних робіт по кожному з об'єктів, будівництво яких здійснювалось позивачем (80-ти та 120-ти квартирні житлові будинки по вул. Щорса, 125 в м. Одесі, виробничо-адміністративної будівлі на території вільної економічної зони “Порто-франко”), з даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей щодо списаних матеріалів на будівництво цих об'єктів (рахунок 25 “будівельні матеріали”) за 2-4 квартали 2003 року, 9 місяців 2004 року виявлено перевищення вартості списаних (фактично використаних), порівняно з наявними в бухгалтерському обліку, будівельних матеріалів загальною вартістю 813934,00 грн. Оскільки будівельні матеріали на вказану суму не були оприбутковані позивачем в реєстрах бухгалтерського обліку, вони не враховувались в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець кожного із вказаних звітних податкових періодів, внаслідок чого валові витрати позивача за ці періоди були завищені на загальну суму 1276098,00 грн.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ПП “Моноліт” за правилами п.5.1, п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181 звернулось в порядку адміністративного оскарження до всіх встановлених законом інстанцій контролюючого органу. За результатами розгляду заяв платника податку були прийняті відповідні рішення:
- рішенням СДПІ у Приморському районі №24542/10/25-0012 від 01.08.2005 року податкові повідомлення-рішення №0004282301/0 та №0004292301/0 від 26.05.2005 року залишені без змін, скаргу - без задоволення, додатково направлено податкові повідомлення-рішення №0004282301/1 та №0004292301/1 від 02.08.2005 року (т.1 а.с. 79-95);
- рішенням ДПА в Одеській області від 03.10.2005 року № 16972/25-0007 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0004282301/0 від 26.05.2005 року, збільшено податок на прибуток на 39800,00 грн. та фінансові санкції на 16550 грн. (на суму збільшеного податкового зобов'язання оформлено окреме податкове повідомлення-рішення від 13.10.2005 року № 0009112301/0), скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004292301/0 від 26.05.2005 року та рішення СДПІ № 24542/10/25-0012 від 01.08.2005 року про результати розгляду первинної скарги в частині 16887,00 грн. податку на додану вартість та 8445,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, додатково направлено податкові повідомлення-рішення № 0004282301/2 та № 0004292301/2 від 13.10.2005 року (т.1.а.с. 96-103);
- рішенням ДПА України № 12707/6/25-0115 від 16.12.2005 року залишено без змін податкові повідомлення-рішення № 0004282301/0, № 0004292301/0 від 26.05.2005 року (№ 0004282301/1 та №0004292301/1 від 02.08.2005 року,) з урахуванням рішення № 16972/25-0007 від 03.10.2005 року, прийнятого за розглядом повторної скарги (№ 0004292301/2, № 0009112301/0 від 13.10.2005 року), додатково направлено податкові повідомлення-рішення № 0004282301/3 та № 0004292301/3 від 12.01.2006 року (т.1. а.с. 104-112).
Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі №0004282301/0, №0004292301/0 від 26.05.2005 року, з урахуванням рішення про результати розгляду повторної скарги №16972/25-0007 від 03.10.2005 року, яким скасовано останнє в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 16887,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 8445,00 грн.; №0004282301/1, №0004292301/1 від 02.08.2005 року; № 0004282301/2, № 0004292301/2, № 0009112301/0 від 13.10.2005 року прийняті з порушенням норм чинного законодавства, ПП “Моноліт” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про їх скасування, яку в подальшому було уточнено (Т.1 а.с.2-16, т.3. а.с.39-40).
Постановою господарського суду Одеської області від 28.02.2006 року ПП “Моноліт” в задоволенні адміністративного позову до СДПІ у Приморському районі м. Одеси відмовлено у повному обсязі (Т.3 а.с. 90-100).
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 року постанову господарського суду Одеської області скасовано, позов задоволено з тих підстав, що позивач не допустив порушення вимог податкового законодавства при веденні податкового обліку з податку на прибуток за 2-4 квартали 2003 року, 9 місяців 2004 року та з податку на додану вартість за період з 01.04.2003 року по 01.10.2004 року (Т.3 а.с. 547-563). Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року відповідача СДПІ у Приморському районі м. Одеси замінено на її правонаступника - ДПІ у Приморському районі м. Одеси (Т.3 а.с. 149-150).
Постановою Вищого адміністративного суду України від 07.05.2009 року (Т.4 а.с. 103-109) змінено постанову господарського суду Одеської області від 28.02.2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2006 року, позов задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі №0004282301/0 від 26.05.2005 року, №0004282301/1 від 02.08.2005 року, № 0004282301/2 від 13.10.2005 року на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 1178416,17 грн., у тому числі основний платіж - 814657,25 грн. та штрафні (фінансові санкції) - 363758,92 грн.; №0004292301/1 від 02.08.2005 року, № 0004292301/2 від 13.10.2005 року на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 545331,50 грн., в тому числі основний платіж - 325478,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 219853,50 грн.; №0009112301/0 від 13.10.2005 року повністю. Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі №0004292301/0 від 26.05.2005 року закрито.
05.06.2009 року ПП “Моноліт” подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ВАСУ від 07.05.2009 року (Т.4 а.с. 114-120) за тих підстав, що на момент розгляду справи у суді першої інстанції існували обставини, що не були відомі суду і мали вплинути на його рішення.
Ухвалою ВАСУ від 30.09.2009 року у задоволенні заяви ПП “Моноліт” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ВАСУ було відмовлено (Т.4 а.с. 156-159) зокрема за тих підстав, що наведені позивачем обставини, а саме існування договорів про пайову участь, були відомі йому на час розгляду справи у суді, була надана їм оцінка і судом касаційної інстанції в своїй постанові.
14.10.2009 року ПП “Моноліт” вдруге звернулося до ВАСУ із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови ВАСУ від 07.05.2009 року (Т.4 а.с. 162-165). Ці обставини, як стверджував позивач, стали відомі йому в результаті отримання у жовтні 2009 року повних текстів Акту перевірки контрольно-ревізійного управління в Одеській області (далі - КРУ в Одеській області) окремих питань фінансово-господарської діяльності ПП “Моноліт”від 09 жовтня 2003 року №02-23-008/306 (за період з 1 січня 2002 року по 1 січня 2003 року), а також Акту зустрічної перевірки ПП “Моноліт”від 08.08.2005 року (за період з травня 2004 року по червень 2005 року), складеного КРУ в Одеській області.
ВАСУ, вважаючи Акти перевірок КРУ в Одеській області та обставини, що викладені в них, такими, що не були і не могли бути відомі ані заявникові, ані суду, та такими, що мають безпосереднє значення для правильності вирішення спору в частині оцінки правомірності донарахування відповідачем валових доходів ПП “Моноліт”в розмірі 813934,00 грн. та невизнання відповідачем валових витрат в розмірі 1276098,00 грн. постановою від 14.12.2010 року скасовано постанову ВАСУ від 07.05.2009 року в частині незадоволених позовних вимог із направленням справи на новий судовий розгляд у цій частині до суду першої інстанції. В решті постанову суду від 07.05.2009 року залишено без змін (Т.4 а.с. 222-225).
Предметом нового розгляду справи в суді першої інстанції стали вимоги ПП «Моноліт» щодо скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ у Приморському районі м. Одеси №0004282301/0 від 26.05.2005 року, №0004282301/1 від 02.08.2005 року, № 0004282301/2 від 13.10.2005 року про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 790603,83 грн., в тому числі 534042,75 грн. - основний платіж та 256561,08 грн. штрафних (фінансових) санкцій, накладених на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”; №0004292301/1 від 02.08.2005 року, № 0004292301/2 від 13.10.2005 року про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 13840,50 грн., в тому числі 9227,00 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4613,50 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року, в задоволенні адміністративного позову ПП “Моноліт” - відмовлено повністю. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2013 року касаційну скаргу позивача на вище вказані рішення залишено без задоволення.
В судовому засіданні відповідача по справі ДПІ у Приморському районі замінено на її правонаступника - ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та проаналізувавши норми законодавства, яке діяло на момент вникнення спірних правовідносин між сторонами, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви ПП «Моноліт» з огляду на наступне.
Зі змісту постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року вбачається, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог, зокрема, з тих підстав, що позивачем не надано до суду доказів платного отримання будівельних матеріалів на суму 813934,00 грн. та доказів, які б спростували зафіксовану в акті перевірки податкового органу розбіжність зайво списаних будівельних матеріалів по бухгалтерському обліку списання вартості будівельних матеріалів понад фактичне витрачання відповідно даних актів виконаних робіт, а також підсумковим відомостям витрачання ресурсів (фактична відомість М-29) на суму 1276100,00 грн.
Як зазначив представник ПП «Моноліт», будівельні матеріали на суму 813934,00 грн ним отримано від третьої особи на виконання договорів про дольову участь у будівництві, але на момент розгляду справи №2а/1570/649/2011 22.02.2012р. він не міг довести суду факту отримання цих будівельних матеріалів на виконання умов договору, адже не мав на той час актів приймання-передавання, підписаних третьою особою. Але на момент звернення до суду із заявою про перегляд постанови від 22.02.2012р. за нововиявленими обставинами набрало законної сили рішення Приморського районного суду міста Одеси у цивільній справі №522/17042/14-ц від 26.09.2014р., яким, зокрема, встановлено факт передачі ОСОБА_1 на виконання умов договорів про дольову участь у будівництві ПП «Моноліт» будівельних матеріалів на суму 12176816,76 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передавання.
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси у цивільній справі №522/17042/14-ц від 26.09.2014р. встановлено, що у зв'язку із виконанням умов Договорів про дольову участь у будівництві житла, між ОСОБА_1 та ПП «Моноліт» було укладено 3 (три) акти приймання передачі будівельних матеріалів на загальну суму 1 276 816, 76 грн., зокрема за актом від 02.04.2003 року ОСОБА_1 передано ПП «Моноліт» будівельних матеріалів на суму 765 400 грн., 10.12.2013 року - на суму 177 276,76 грн., 08.06.2004 року - 334 140,00 грн.
Відповідно до умов договорів, що були укладені між ОСОБА_1 та ПП «Моноліт», Виконавець фінансує будівництво за рахунок власних коштів, які відповідно до п. 2.4 вказаних договорів можуть бути передані шляхом надання Замовником для Виконавця будівельних матеріалів. З огляду на вище зазначене, будівельні матеріали, які передавалися ОСОБА_1 для ПП «Моноліт», на момент їх передачі були власністю ОСОБА_1 .
З огляду на вище зазначене, напротивагу висновкам судів попередніх інстанцій, суд зазначає, що ПП «Моноліт» отримано вказані в Акті перевірки будівельні матеріали не безоплатно, а на виконання умов договорів про дольову участь у будівництві.
Стосовно не оприбуткування зазначених будматеріалів, що під час перевірки контролюючим органом розцінено як порушення податкового законодавства, суд вказує на наступне.
Відповідно до п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон) з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам;залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів, або на інші строкові чи довірчі рахунки, в тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу), у тому числі шляхом погашення (викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів, або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку, у тому числі шляхом погашення облігацій; залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
Відтак, на думку суду, позивачем правомірно не віднесено вартість зазначених будівельних матеріалів на суму 813 934 грн. до валових доходів у періоді, що перевірявся.
Згідно зі ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової зв'язності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону валовий дохід підприємства включає суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартість товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Згідно п.5.9. ст.5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі -запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Відповідно до ст.3 Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку, та на суму амортизаційних відрахувань, визначених ст.ст. 5, 8, 9 цього Закону. Згідно п.10.1. ст.10 Закону ставка податку на прибуток складає 25% від об'єкту оподаткування.
В постанові суду від 22.02.2012р. зазначено, що оскільки будівельні матеріали на суму 813934 грн. не були оприбутковані позивачем в реєстрах бухгалтерського обліку, вони не враховувались в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів на кінець кожного із вказаних звітних податкових періодів, внаслідок чого валові доходи ПП «Моноліт» занижені на цю суму, а валові витрати за ці періоди завищені на загальну суму 1276098,00 грн, в результаті чого оподатковуваний прибуток ПП «Моноліт» був занижений в загальній сумі на 2136171,00 грн.
Суд вважає, що докази, які надано ПП «Моноліт» в обгрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, підтверджують факт небезолатного отримання ПП «Моноліт» будівельних матеріалів на суму 813934 грн., що спростовує висновки суду, викладені вище.
Тому суд погоджується із висновком суду в постанові від 22.02.2012р. про заниження позивачем оподатковуваного прибутку за 2 квартал 2003 року, а відтак і правомірністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, лише частково.
Зокрема, на думку суду, ПП «Моноліт» занизив оподатковуваний прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі не на 2136171,00 грн., а на 46 137,00 грн.
Звідси податкові зобов'язання з податку на прибуток, донараховані ПП «Моноліт» контролюючим органом, повинні становити 11534,25 грн. (46137,00Х100Х25=11534,25).
Розмір штрафних санкцій, накладених на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 у зв'язку з вище вказаними порушеннями законодавства, з врахуванням встановлених цією нормою розмірів штрафних санкцій, повинен складати 5767,13 грн.
Стосовно донарахування ПП «Моноліт» контролюючим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 9227,00 грн. та накладення штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4613,50 грн. суд зазначає наступне.
Постановою суду від 22.02.2012р. встановлено, що ПП «Моноліт» в податковому обліку за 2 квартал 2003 року двічі відніс до валових витрат 46137,00 грн., що складає вартість будівельних робіт на спорудженні 70-ти поверхового будинку по АДРЕСА_5 , замовником яких була військова частина НОМЕР_1 , та до податкового кредиту ПДВ в сумі 9227,00 грн., сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням цих робіт, а саме: на підставі акту № 1 типової форми №КБ-2В за квітень 2003 року, підписаного на користь субпідрядної організації -ПП “Торговий дім”, та на підставі акту б/н типової форми КБ-2В за травень 2003 року, підписаного на користь ТОВ “Хімреммонтаж”, субпідрядника за виконаними роботами (додаток № 7 до акту перевірки, Т.1. а.с.76).
Оскільки ПП «Моноліт» не надано до суду доказів, які б спростовували вище вказаний висновок суду, підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2005 року № 0004292301/1 та від 13.10.2005 року № 0004292301/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 13840,50 грн. (9227,00 грн. основний платіж та 4613,50 грн. штрафні (фінансові) санкції) відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.253 КАС України, суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року по справі №2а/1570/649/2011 за нововиявленими обставинами та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог Приватного підприємства ПП «Моноліт».
Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 245-253 КАС України, суд, -
Заяву Приватного підприємства «Моноліт» задовольнити.
Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі №2а/1570/649/2011 за позовом приватного підприємства “Моноліт” до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси в частині скасування податкових повідомлень-рішень спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 26.05.2005 року №0004282301/0, від 02.08.2005 року №0004282301/1 та від 13.10.2005 року № 0004282301/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 790603,83 грн. (534042,75 грн. основний платіж та 256561,08 грн. штрафні (фінансові) санкції, від 02.08.2005 року № 0004292301/1 та від 13.10.2005 року № 0004292301/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 13840,50 грн. (9227,00 грн. основний платіж та 4613,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Моноліт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі від 26.05.2005 року №0004282301/0; від 02.08.2005 року №0004282301/1; від 13.10.2005 року №0004282301/2 в частині 773302,45 грн. у тому числі 522508,50 грн. - основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій - 250793,95 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 253 КАС України з набранням законної сили постанови втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
Суддя Л.М. Токмілова
Заяву Приватного підприємства «Моноліт» задовольнити.
Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі №2а/1570/649/2011 за позовом приватного підприємства “Моноліт” до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси в частині скасування податкових повідомлень-рішень спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 26.05.2005 року №0004282301/0, від 02.08.2005 року №0004282301/1 та від 13.10.2005 року № 0004282301/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 790603,83 грн. (534042,75 грн. основний платіж та 256561,08 грн. штрафні (фінансові) санкції, від 02.08.2005 року № 0004292301/1 та від 13.10.2005 року № 0004292301/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 13840,50 грн. (9227,00 грн. основний платіж та 4613,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Моноліт» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі від 26.05.2005 року №0004282301/0; від 02.08.2005 року №0004282301/1; від 13.10.2005 року №0004282301/2 в частині 773302,45 грн. у тому числі 522508,50 грн. - основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій - 250793,95 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 253 КАС України з набранням законної сили постанови втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.