Справа № 640/18057/14-к
н/п 1-в/640/291/14
"24" жовтня 2014 р.
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши заяву дільничного лікаря-психіатра Департаменту Охорони здоров'я Харківської міської ради Комунального закладу охорони здоров» я «Харківського міського психоневрологічного диспансеру № 3» ОСОБА_4 про продовження заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку хворому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова, 29.01.2014 р, (справа № 640/12651/13-к) було прийнято рішення щодо застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у відношенні до гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 29.01.2014 р було отримано ХМПНД №3, що надає відповідну психіатричну допомогу лише 04.08.2014 року, а вже 08.08.2014 р пацієнт був оглянутий лікарем - психіатром на дому. На момент огляду стан пацієнта було кваліфіковано як такі, що виникли умови до застосування заходів, пов'язаних з примусовою госпіталізацією до психіатричного стаціонару у зв'язку з відмовою від протіворіцідівной терапії і неможливості надання йому адекватної психіатричної допомоги поза умов психіатричного стаціонару. Було видано направлення на примусову госпіталізацію - по лінії МСП, але оскільки пацієнт став реально активно приймати лікуванні, батьки напрямком не скористалися, про що своєчасно сповістили диспансер. Під дією терапії стан хворого стало поліпшуватися. Перестав винити себе, наносити собі побої, пройшов аутизм, став розмовляти, описувати самопочуття і скарги, з батьками і лікарем йти на продуктивний контакт.
Психічний статус на момент огляду ЛКК: Пацієнт доброзичливий, говіркий, обов'язковий. Міміка характерна, схітична. Свідомість ближче аффективній. Орієнтування< в місці, часу, власної особистості - формально правильна. Мова сумбурна, розірвана. Мислення різнопланове, емітовано перескакує з тему на тему. По суті повідомив наступне: що «з грудня 2012, приблизно, коли хотів піти служити в армію, став чути голос військового інструктора всередині голови, який вів допити, змушував розповідати йому вголос свої саами сокровенні таємниці, а потім став давати інструкції та накази . яким необхідно було підкорятися.» Під впливом лікування в лікарні «голос» зник, а з травня 2014 р. після припинення прийому протіворіцідівного лікування - знову відновився.
Емоційно ажіторван до ейфорії. Інтелект невисокий. Пам'ять сохранна, особистісні застосування активного процесуального параноїдного типу.
Д/з: шизофренія галюцинаторно - параноїдна, безперервна, Р 20.00.
16.10.2014 року до Київського районного суду м.Харкова звернувся із заявою дільничний лікар-психіатр ОСОБА_4 , який просить заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку хворому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
В обґрунтуванні своїх вимог, Дільничний лікар - психіатр КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3», який розташований в Київському районі м.Харкова по (вул.Артема 32), вказав наступне,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спостерігається психіатрами ХОКПЛ №3 з 08.01.2013 року з д / з: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії.
Лікувався стаціонарно з 08.01.2013 по 08.04.2013 р первинно. Доставлений у відділення за показаннями про примусову госпіталізацію ЛШМД в зв'язку з тим, що 08.01.2013 р (взимку) прийшов на станцію метро «Героїв Праці» в стані психотичного загострення в домашньому одязі, кімнатних тапочках і попросив викликати таксі і відправити його додому. Грошей при собі не мав. На станцію увійшов не оплативши проїзд. На платформі, під час затримання його охоронцем метрополітену і черговим міліціонером, Лушків. ненавмисно, з необережності, перебуваючи в стані психозу, штовхнув охоронця, після чого той впав на залізничні колії метрополітену і вдарився головою об рейки.
Експертиза встановила, що конфлікту між пацієнтом і охоронцем не було. Факт неприязні або агресії відносно один одного не встановлений, але пацієнт доставлений в лікарню з множинними саднами і синцями.
Пацієнт спадково обтяжений. Його батько, з 1983 року, спостерігається психіатрами з Д/з: безперервна галюцинаторно - параноїдна шизофренія, Р 20.00.
Сам хворий спостерігається психіатрами ХМПНД №3 з 19.05.20^3 року , куди звернувся, в супроводі матері, після виписки з відділення ХОКПЛ №3, в результаті первинного психотичного епізоду
09.07.2013 р пройшов судово - психіатричну експертизу (Акт №69), яка встановила що: « ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизофренії. Ступінь вираженості психічного захворювання така, що за своїм психічним станом пацієнт може на даний момент і не міг в період інкримінованого йому правопорушення осмислювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом, ОСОБА_5 , погребує застосування примусових заходів медичного характеру
Згідно ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу! до якого додається висновок комісії лікарів-психіатрів, яке обгрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. У разі необхідності продовження застосування примусових заходів медичного характеру більш ніж на 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусових заходів .. До заяви додається висновок комісії лікарів психіатрів, яке містить обгрунтування необхідності продовження надання особі такої психіатричної допомоги.
Прокурор в судовому засіданні заяву про продовження заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку хворому ОСОБА_5 підтримав повністю.
Дослідивши матеріали справи, а саме висновок лікарсько - консультативної комісії Комунального закладу охорони здоров'я "Харківського міського психоневрологічного диспансеру № 3 від 19.05.2014 року, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти продовження примусових заходів медичного характеру, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 17, 19 ЗУ «Про психіатричну допомогу», ст. 95 КК України, суд, -
Заяву дільничного лікаря-психіатра Департаменту Охорони здоров'я Харківської міської ради Комунального закладу охорони здоров» я «Харківського міського психоневрологічного диспансеру № 3» ОСОБА_4 про продовження заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку хворому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 6 місяців - задовольнити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Харкова через Київський районний суд м. Харкова протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя: ОСОБА_1