Справа № 2-а/679/212/14
Головуючий у 1-й інстанції: Фурсевич О.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
18 листопада 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, зобов'язання призначити пенсію за вислугою років ,
В серпні 2014 року Позивач звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області про визнання дій Відповідача неправомірними; зобов'язання зарахувати період роботи з 01.08.1990 року по 30.12.1994 року до стажу за вислугу років, що дає право на призначення пенсії.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 01 квітня 2014 року позивачка звернулася до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області з заявою про призначення пенсії за вислугою років, так як відповідно до записів в трудовій книжці її спеціальний стаж становить понад 25 років.
Листом від № 4562/01 від 27.06.2014 року позивачу відмолено в призначенні пенсії у зв'язку з тим, що немає підстав для зарахування до вислуги років періоду роботи з 01.08.1990 року по 30.12.1994 року на посаді викладача музико - теоретичних предметів в Карлівській дитячій музичній школі. Вказане рішення відповідача позивач оскаржила до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області, але їй також було відмовлено.
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання дій Відповідача неправомірними; зобов'язання зарахувати період роботи з 01.08.1990 року по 30.12.1994 року до стажу за вислугу років, що дає право на призначення пенсії.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22.09.2014 року адміністративний позов задоволено: зобов'язаноуправління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області зарахувати ОСОБА_2 період роботи на посаді викладача музико - теоретичних предметів з 01.08.1990 року по 30.12.1994 року до спеціального (педагогічного) стажу, що дає право на пенсію за вислугу років та призначити їй пенсію за вислугу років з 01 квітня 2014 року - з моменту звернення до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішин Хмельницької області.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Загальний стаж ОСОБА_2 становить 29 років 10 місяців 4 дні, з яких за вислугу років - 20 років 7 місяців 6 днів.
Відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Відповідно до ст.83 даного Закону, пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.
Згідно ч.4 ст.21 Закону України "Про позашкільну освіту", педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Статтею 39 Закону України "Про освіту", школи мистецтв відносяться до позашкільних навчальних закладів.
З Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року суд вбачає, що посади викладачів всіх спеціальностей включені до переліку посад педагогічних працівників.
Згідно Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (із змінами та доповненнями), посада викладача в музичній школі відноситься до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Посада викладача у школі мистецтв вказаним Переліком не передбачена, однак дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 № 397/21 дію Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 поширено в тому числі і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до постанови.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Факт роботи позивача на посаді викладача музико - теоретичних предметів в Карлівській дитячій музичній школі підтверджується копією трудової книжки позивачки, довідокою Карлівської дитячої музичної школи № 1/14 від 27.03.2014 року, № 30/14, № 31/14 від 03.06.2014 року де зазначено, що позивач з 01.08.1990 року по 30.12.1994 року працювала викладачем музико - теоретичних предметів в Карлівській дитячій музичній школі. Згідно рішення виконкому Карлівської районної ради народних депутатів № 22 від 31.01.1991 року та наказу директора Карлівської дитячої музичної школи № 37 від 31.08.1991 року відкрито з 02.09.1991 року Карлівську дитячу школу мистецтв на базі дитячої музичної школи та середньої школи № 1.
Отже колегія суддів вважає доведеними висновки суду першої інстанції, що з 01.08.1990 року по 30.12.1994 року позивач працювала на посаді викладача музико - теоретичних предметів, робота на якій дає право на пенсію за вислугу років і стаж її роботи становить більше 25 років.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О.
Смілянець Е. С.