Справа № 149/2440/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Тарнавський М.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
18 листопада 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі про призначення пенсії ,
В серпні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі про призначення пенсії.
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.09.2014 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
17.11.2014 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява від управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі про розгляд справи без участі їхнього представника.
Позивач у справі повноважних представників у судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на час розгляду справи стаж роботи позивача за спеціальністю склав більше 25 років згідно із записами в трудовій книжці та довідки з військкомату.
В серпні 2013 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі про призначення йому пенсії за вислугу років, однак йому в цьому було відмовлено, посилаючись на те, що його стаж роботи становить 23 роки 3 місяці 4 дні.
В липні 2013 року позивач знову звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі про призначення йому пенсії за вислугу років, з урахуванням часу перебування на військовій службі до стажу роботи.
Проте, 07.07.2014 року листом відповідача № Н-12 йому було відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років мотивуючи тим, що у вислугу років не зараховується час перебування на військовій службі, не зарахувавши йому військовий стаж до стажу за вислугу років який складає 1 рік 7 місяців 18 днів.
27.08.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі про зобов'язання УПФУ в м. Хмільнику та Хмільницькому районі призначити йому пенсію згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.09.2014 року позов задоволено: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі зарахувати ОСОБА_1 , час перебування на військові службі з 15.11.1979 року по 03.07.1981 року до стажу роботи за спеціальністю при призначенні пенсії за вислугу років згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі призначити ОСОБА_1 пенсію згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з липня 2014 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач 15.08.1979 року був прийнятий на посаду вчителя праці та креслення в Лузьку середню школу Чечельницького району Вінницької області.
З 15.11.1979 року по 03.07.1981 позивач проходив військову службу в Радянській Армії, що підтверджується довідкою № 4/633 від 03.09.2013 року, виданою Хмільницьким об'єднаним районним військовим комісаріатом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
В силу п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціально стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується Кабінету Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно п. «в» ч.3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що дає право на отримання трудової пенсії, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та в органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року встановлено, що час проходження військової служби зараховується громадянам до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеним висновок суду першої інстанції, щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі призначити ОСОБА_1 пенсію згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з липня 2014 року.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі залишити без задоволення, а постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О.
Смілянець Е. С.