18 листопада 2014 року Справа № 7864/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Сеника Р.П.,
суддів Попко Я.С., Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання Корнієнко О.А.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2014 року у справі № 813/2747/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Львівській області про визнання незаконним рішення, зобов'язання вчинити дії,-
02 квітня 2014 року позивач- Крупей В.І. звернулась в суд з позовом до відповідача- Головного управління Держземагентства у Львівській області, в якому просить - визнати незаконним рішення відповідача, викладене у листі № 31-13-0.5-303/2-14, про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівської району Львівської області та зобов'язати відповідача розглянути звернення позивачки від 17.12.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та прийняти рішення щодо розгляду вказаного звернення відповідно до вимог чинного законодавства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року позов задоволено повністю, визнано протиправним рішення Головного управління Держземагентства України у Львівській області, викладене у листі № 31-13-0.5-303/2-14 від 15.01.2014 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівської району Львівської області, а також зобов'язано Головне управління Держземагентства України у Львівській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 17.12.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та прийняти рішення за результатами розгляду вказаного звернення відповідно до вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не повно і всебічно з'ясовано всі обставини справи, а висновок суду ґрунтується на однобічному застосуванні норм матеріального права.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до начальника Головного управління Держземагентства у Львівській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, отриманим відповідачем 17.12.2013 року /а.с.54/. До клопотання долучено графічні матеріали з зазначенням приблизного місця розташування земельної ділянки; копія паспорта; копія ідентифікаційного коду.
Держземагентством розглянуто клопотання позивача та листом № 31-13-0.5-303/2-14 від 15.01.2014 року надано відповідь про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення мотивуючи відмову тим, що запропонована позивачем до відведення земельна ділянка розміщена у масиві по якому Головним управлінням вже прийнято наказ про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Абзацом 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З урахуванням характеру цієї норми, а також відсутності у ній посилань на інше законодавство, яким може бути розширено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд вважає відповідний перелік вичерпним.
Матеріалів справи встановлено, що відповідач отримав належне клопотання позивача 17.12.2013 року /а.с.54/, та 15.01.2014 року прийняв рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з тих мотивів, що відповідно до представлених картографічних планів запропонована до відведення земельна ділянка розміщена у масиві по якому Головним управлінням вже прийнято накази про передачу земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства, але на думку суду зазначена відповідачем у листі-відмові підстава не міститься у переліку підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, передбаченому ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
З матеріалів справи видно, що суд першої інстанції метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин у справі ухвалою від 24.06.2014 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано: матеріали розгляду звернення ОСОБА_1 від 17.12.2013 року до відповідача; усі документи, що були взяті до уваги при прийнятті рішення викладеного у листі № 31-13-0.5-303/2-14 від 15.01.2014 року; інформацію (документи) щодо правового статусу земельної ділянки вказаної у зверненні позивача до Головного управління Держземагентства у Львівській області від 17.12.2013 року (в чиїй власності перебуває ця земельна ділянка і на якій підставі), але незважаючи на отримання відповідачем даної ухвали, жодних документів на вимогу суду та доказів на спростування позовних вимог відповідачем на надано, як не надано доказів поважності причин такої поведінки.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
На думку колегії суддів з врахуванням фактичних обставин справи, проаналізувавши норми чинного законодавства та вирішуючи справу на основі наявних доказів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання протиправним рішення відповідача про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладеного у листі № 31-13-0.5-303/2-14 від 15.01.2014 року, а також слід також зобов'язати відповідача розглянути звернення позивача від 17.12.2013 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та прийняти рішення за результатами розгляду вказаного звернення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2014 року у справі № 813/2747/14 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: Р.П. Сеник
Судді: Я.С. Попко
Р.Б. Хобор