21 жовтня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/3756/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Бредун М.В.,
представника відповідача - Коротких Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,
29 вересня 2014 року Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про скасування постанов від 31 березня 2014 року ВП №40785746 про накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, від 13 серпня 2014 року ВП №40785746 про розшук майна; зобов'язання внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зняття обтяження всього нерухомого майна, до Кременчуцького відділу ДАІ про зняття арешту з рухомого майна.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що матеріали виконавчого провадження не містять доказів звернення стягнення на кошти ліцею на рахунки у фінансових установах, у зв'язку з чим звернення стягнення на майно ліцею шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, та оголошення розшуку рухомого майна боржника є незаконними діями відповідача. Вважає, що державний виконавець зобов'язаний був зупинити виконавче провадження у зв'язку з касаційним оскарженням ліцеєм постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області. Крім того, позивач звертав увагу суду, що стягнення на майно боржника звертається у розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, однак, накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно є неспіврозмірним з сумою боргу у розмірі 11180,00 грн. Зауважував, що Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради є закладом інтернатного типу з цілодобовим перебуванням дітей. За відсутності можливості користування автомобілями, на які накладено арешт, буде майже повністю паралізовано діяльність ліцею та зірвано навчально-виховний процес, оскільки автомобілі використовуються для перевезення дітей, постачання продуктів, перевезення особового та виховательського складу ліцею.
Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надіслав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника /а.с. 72/.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У своїх письмових запереченнях зазначав, що підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні, оскільки ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області станом на жовтень 2014 року до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції не надходила. Зауважував, що жодних пропозицій від позивача щодо видів майна чи предметів, на які може бути звернено стягнення Кременчуцький ліцей не надав. 24 вересня 2014 року державним виконавцем здійснено опис та арешт майна боржника, а саме автомобіля Daewoo Lanos (2003 року випуску), ДНЗ №97300СК, пробіг 23389 тис/км, який передано на відповідальне зберігання начальнику ліцею Марченку В.В. Наполягав, що опис автомобіля не є його вилученням, а доводи позивача про використання автомобілів для перевезення учнів та викладачів не можуть бути підставою для скасування постанови про накладення арешту, оскільки автомобілі не входять до переліку майна, на яке неможливо звертати стягнення.
Третя особа явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, хоча у матеріалах справи наявні докази, що вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 46/.
Суд, заслухавши представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції перебуває виконавче провадження ВП 40785746 з виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області від 30 листопада 2012 року №К-8/2012.
Постановою державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції від 18 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження ВП 40785746 з виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області від 30 листопада 2012 року №К-8/2012 /а.с. 79/.
31 березня 2014 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції у зв'язку з відсутністю відомостей щодо самостійної сплати боржником боргу, задля збереження майна боржника, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження /а.с. 80/, згідно якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику /пункт 1 постанови/, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику лише у межах суми боргу /пункт 2 постанови/.
13 серпня 2014 року постановою державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції оголошено розшук майна боржника: ГАЗ 2705 (2001), білий, №куз. 27050010008198, ДНЗ 05910 СН; невідомий, (2005), №дв. DD11600, ВІ 0540 АА, KIA CARNIVAL, (2008), жовтий, № дв. j38282557, ВІ2770ВЕ; Daewoo Lanos D4LM500, (2003), зелений, № куз. SUPTF69YD3W159650, ДНЗ №97300СК, що належать боржнику /а.с. 88/.
24 вересня 2014 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції складено акт опису і арешту майна, зі змісту якого судом встановлено, що відповідачем описано та накладено арешт на автомобіль Daewoo Lanos (2003 року випуску), ДНЗ №97300СК, пробіг 23389 тис/км, який передано на відповідальне зберігання начальнику ліцею Марченку В.В. /а.с. 95-98/.
Цього ж дня державний виконавець виніс постанову від 24 вересня 2014 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні /а.с. 100/.
Позивач не погодився з постановами від 31 березня 2014 року ВП №40785746 про накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, від 13 серпня 2014 року ВП №40785746 про розшук майна, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV.
Згідно статті 1 зазначеного Закону виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 2 цього ж Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов'язок по примусовому виконанню рішень.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
А пунктом 6 частини третьої цієї ж статті державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження надано право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно частини першої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Тобто арешт майна боржника є складовим елементом стягнення.
Частиною другою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
З матеріалів виконавчого провадження ВП №40785746 судом встановлено, що 31 березня 2014 року відповідачем надіслано запит до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, а 01 квітня 2014 року державним виконавцем отримана відповідь №1003069221 з переліком рахунків у фінансових установах /а.с. 99/.
На уточнюючі запитання суду, чи з'ясовував державний виконавець наявність коштів на рахунках боржника у банках, представник відповідача відповів ствердно, та пояснив, що коштів на рахунках боржника не виявлено, однак, документального підтвердження своїх пояснень не надав. Крім того, надані представником відповідача копії матеріалів виконавчого провадження також не містять інформації про перевірку державним виконавцем наявності чи відсутності коштів на рахунках боржника у фінансових установах.
Частиною п'ятою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Згідно частини шостої зазначеної статті наведеного Закону стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Аналогічна за змістом норма міститься також у частині третій статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
У порушення наведених норм Закону, відповідачем у пункті 2 оскаржуваної постанови від 31 березня 2014 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику /а.с. 80/.
Згідно частини другої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
13 серпня 2014 року постановою державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції оголошено розшук майна боржника: ГАЗ 2705 (2001), білий, №куз. 27050010008198, ДНЗ 05910 СН; невідомий, (2005), №дв. DD11600, ВІ 0540 АА, KIA CARNIVAL, (2008), жовтий, № дв. j38282557, ВІ2770ВЕ; Daewoo Lanos D4LM500, (2003), зелений, № куз. SUPTF69YD3W159650, ДНЗ №97300СК, що належать боржнику /а.с. 88/.
24 вересня 2014 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції складено акт опису і арешту майна, зі змісту якого судом встановлено, що відповідачем описано та накладено арешт на автомобіль Daewoo Lanos (2003 року випуску), ДНЗ №97300СК, пробіг 23389 тис/км, який передано на відповідальне зберігання начальнику ліцею Марченку В.В. /а.с. 95-98/.
Разом з тим, із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що незважаючи на арешт, опис та передачу на відповідальне зберігання автомобіля Daewoo Lanos D4LM500, (2003), зелений, № куз. SUPTF69YD3W159650, ДНЗ №97300СК, вартість якого перевищує суму стягнення за виконавчим документом 11180,00 грн, станом на дату розгляду справи арешт з іншого рухомого та нерухомого майна не знято, не припинено розшук інших транспортних засобів боржника.
Враховуючи, що вартість арештованого, описаного та переданого на відповідальне зберігання автомобіля Daewoo Lanos D4LM500, (2003), зелений, № куз. SUPTF69YD3W159650, ДНЗ №97300СК буде перевищувати суму стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, суд не знаходить підстав для накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, а також для подальшого розшуку транспортних засобів боржника.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції від 31 березня 2014 року ВП №40785746 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у частині накладення арешту на все нерухоме майно та на рухоме майно, крім автомобіля Daewoo Lanos (2003 року випуску), пробіг 23389 тис/км; та визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції від 13 серпня 2014 року ВП №40785746 про розшук майна боржника.
Разом з тим, суд погоджується з доводами представника відповідача про відсутність підстав для зупинення виконавчого провадження, оскільки ухвала Вищого адміністративного суду України від 02 серпня 2013 року не містить вимоги про зупинення виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області /а.с. 15/, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2013 року, якою підтверджено правомірність винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області від 30 листопада 2012 року №К-8/2012, набрала законної сили 20 травня 2013 року /а.с. 77-78/.
Щодо позовних вимог про зобов'язання внести відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зняття обтяження всього нерухомого майна, до Кременчуцького відділу ДАІ про зняття арешту з рухомого майна суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що зазначені вимоги є передчасними, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Виходячи із змісту законодавства воно не може у майбутньому регулювати суспільні відносини.
Підстав вважати, що відповідач буде відмовлятись від таких дій, на момент розгляду справи у суду не немає.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, частково довів правомірність вчинених дій та прийнятих постанов.
За викладених обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про скасування постанов, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції від 31 березня 2014 року ВП №40785746 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у частині накладення арешту на все нерухоме майно та на рухоме майно, крім автомобіля Daewoo Lanos (2003 року випуску), пробіг 23389 тис/км.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції від 13 серпня 2014 року ВП №40785746 про розшук майна боржника.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Кременчуцького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 36,54 грн /тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки/.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2014 року.
Суддя Л.М. Петрова