Ухвала від 13.11.2014 по справі 826/19178/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року м. Київ К/800/16750/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,

провівши попередній розгляд касаційних скарг ОСОБА_4 та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - Інспекція ДАБК у Київській області) про визнання протиправними дій щодо відмови здійснити реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації - житлового будинку літ. «А» з цокольним поверхом літ. «під А», прибудовою літ. «а», другим поверхом (тераса) літ. «а1», розташованого по АДРЕСА_1; зобов'язати зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації житлового будинку літ. «А» з цокольним поверхом літ. «під А», прибудовою літ. «а», другим поверхом (тераса) літ. «а1» за вказаною адресою.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії щодо повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації - житлового будинку літ. «А» з цокольним поверхом літ. «під А», прибудовою літ. «а», другим поверхом (тераса) літ. «а1» по АДРЕСА_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржники оскаржили їх.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

У касаційній скарзі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню.

Судами встановлено, що позивачем з метою прийняття в експлуатацію збудованого без дозволу на виконання будівельних робіт житлового будинку літ. «А» з цокольним поверхом літ. «під А», прибудовою літ. «а», другим поверхом (тераса) літ. «а1», розташованого по АДРЕСА_1, надіслано відповідачу заяву про прийняття об'єкта в експлуатацію.

До вказаної заяви було додано два примірники заповненої декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оригінал звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єктів з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації, засвідчені копії технічного паспорта на житловий будинок та державного акта на право власності на земельну ділянку.

Листом від 11 листопада 2013 року № 7/10-65/1111/03 відповідач повідомив позивача про повернення декларації про готовність вищевказаного об'єкта до експлуатації, з тих підстав, що в пункті 2 декларації зазначені роки будівництва, що не узгоджуються з інформацією, зазначеною у звіті, та не узгоджуються місцезнаходження об'єкта будівництва з інформацією, зазначеною в документі, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги зазначив, що позивачем з метою прийняття в експлуатацію збудованого без дозволу на виконання будівельних робіт житлового будинку літ. «А» з цокольним поверхом літ. «під А», прибудовою літ. «а», другим поверхом (тераса) літ. «а1» по АДРЕСА_1 були подані документи у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку приймання в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій і інженерних мереж, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19 березня 2013 року №95 (далі - Порядок № 95), а тому Інспекція ДАБК у Київській області, відмовивши у здійсненні реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації діяла не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.

Суд першої інстанції зазначив, що повноваження Інспекції ДАБК у Київській області щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації житлового будинку є її дискреційними повноваженнями.

Враховуючи зазначене суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Інспекції ДАБК у Київській області зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації житлового будинку літ. «А» з цокольним поверхом літ. «під А», прибудовою літ. «а», другим поверхом (тераса) літ. «а1» за вказаною адресою.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно частини 4 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Згідно частини 6 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю повертають декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.

Пунктом 9 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2013 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приймають в експлуатацію: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудовані до 12 березня 2011 року: громадські будинки I і II категорій складності; будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 року №95 затверджено Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж (далі - Порядок).

Згідно пунктів 3.1-3.6 Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, зазначених у пункті 1.1 розділу I цього Порядку, здійснюється безоплатно територіальними органами Держархбудінспекції України протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об'єкти, за результатами технічного обстеження цих об'єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно); засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта.

Заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності).

Інспекція розглядає документи, зазначені у пункті 3.2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 3.1 цього розділу.

Дані, зазначені в декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.

Замовник відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

У разі прийняття рішення про повернення декларації Інспекція у строк, передбачений для її реєстрації, надсилає замовнику письмове повідомлення про прийняте рішення з обґрунтуванням причин повернення.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем подано відповідачу заяву про прийняття в експлуатацію вищевказаного об'єкту разом з із необхідними документами, зокрема, декларацією про готовність об'єкта до експлуатації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає вірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем вимог Порядку при оформленні поданої декларації не порушено, оскільки додані документи відповідали вимогам чинного законодавства та недостовірних відомостей не містили.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, зокрема державного акта на право власності на земельну ділянку від 31 жовтня 2007 року серії ЯЖ № 041930 земельна ділянка, яка належить позивачу, розташована у с. Колонщина Макарівського району Київська область.

Відповідно розділу 2 «Інформація про об'єкт будівництва» декларації про готовість об'єкта до експлуатації місцезнаходженням об'єкта є: АДРЕСА_1; початок будівництва об'єкта - ІІІ квартал 2007 року, закінчення будівництва об'єкта - IV квартал 2009 року.

Рішенням Виконавчого комітету Колонщинської сільської ради від 23 вересня 2010 року № 63 домоволодінню в с.Колонщина, яке належить Позивачу, присвоєно адресу: АДРЕСА_1.

Тобто на момент видачі акту на право власності на земельну ділянку адреса об'єкту будівництва присвоєна не була, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що дані декларації про готовність об'єкта до експлуатації та державного акта на право власності на земельну ділянку в частині місцезнаходження об'єкта не суперечать один одному та узгоджуються між собою.

Крім того розділ 2 «Загальні дані» звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж, складеного експертом ТОВ «Будівельна компанія «СІМПЛЕКС-СІТІ» 08 травня 2013 року міститься інформація про побудову об'єкта у 2009 році, що також узгоджується із даними, зазначеними у декларації про готовність об'єкта до експлуатації та не суперечить їм в частині дати закінчення будівництва.

Відповідно пункту 3.5 Порядку Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах

Перелік підстав повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації, визначений пунктом 3.5 Порядку є вичерпним.

З наведеного слідує, що такої підстави повернення вказаної декларації як неузгодженість між даними, що містяться в ній, з даними, зазначеними у поданих разом з нею документах, положеннями Порядку не передбачено.

Враховуючи викладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає вірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій , що Інспекція ДАБК у Київській області, відмовивши у здійсненні реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації і діяла не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що не суперечить законам України.

Також колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Дискреційним повноваженням є таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Отже здійснення реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації є дискреційним повноваженням відповідача, а задоволення позовних вимог в цій частині виходитиме за межі завдань адміністративного судочинства, в зв'язку із чим, колегія суддів вважає вірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування або зміни прийнятих ними рішень не має.

Доводи, викладені в касаційних скаргах, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційних скарг немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді:

Попередній документ
41556363
Наступний документ
41556365
Інформація про рішення:
№ рішення: 41556364
№ справи: 826/19178/13-а
Дата рішення: 13.11.2014
Дата публікації: 26.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері: