06 листопада 2014 року м. Київ К/800/7677/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Управління Південного оперативного командування, Міністерства оброни України про поворот виконання судового рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 09 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, -
У листопаді 2011 року Управління Південного оперативного командування звернулося до суду з заявою про поворот виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2009 року та ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2009 року у справі № 2а-3597/09 та просило стягнути з ОСОБА_3 на користь Міністерства оборони України 24018,38 грн.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 09 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року, заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Міністерства оборони України 21 834,89 грн. В іншій частині заяви - відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами по попередніх інстанцій встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2009 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення на його користь з Управління Південного оперативного командування грошової компенсації заміст продовольчого пайка у сумі 21 834 грн. 89 коп.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2009 року встановлено спосіб і порядок виконання виконавчого листа Приморського районного суду м. Одеси № 2а-3597/09, шляхом стягнення присуджених коштів з Міністерства оборони України.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 11 травня 2011року скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси у справі № 2а-3597/09 від 12 жовтня 2009 року, прийнято нове рішення: у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання права та стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення - відмовлено. Постанова Апеляційного суду Одеської області від 11 травня 2011 року набрала законної сили з моменту її проголошення. Питання про поворот виконання апеляційною інстанцією не вирішено.
Згідно частини першої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.
Частинами другою та третьою статті 265 цього Кодексу встановлено, що у випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.
Відповідно до положень статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Згідно частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Продовольче забезпечення (чи компенсація його вартості) за своїм змістом не є складовою частиною грошового забезпечення військовослужбовців, а тому враховуючи, що питання виплати компенсації замість продовольчого пайка за своїм змістом не належить до грошового утримання та не являється періодичними платежами з Державного бюджету України, то особливості, передбачені статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України, в даному випадку на спірні правовідносини з приводу повороту виконання не поширюються.
Відповідно до статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають повороту виконання судові рішення, предметом яких було стягнення виплат, які згідно частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» складають структуру грошового забезпечення військовослужбовців. Натомість продовольче забезпечення є окремим самостійним видом забезпечення, яке згідно частини першої статті 9-1 вищевказаного Закону здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суди попередніх інстанцій здійснюючи поворот виконання рішення суду, обґрунтовано виходили з необхідності повернення безпідставно стягнутих грошових коштів за судовим рішенням, яке скасовано.
Відповідно до частини третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 09 квітня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: