06 листопада 2014 року м. Київ К/800/8819/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, Голови Одеської міської ради Костусєва Олексія Олексійовича про поновлення на роботі, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року,
У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, Голови Одеської міської ради Костусєва О.О. про поновлення на роботі, виплату компенсації за невикористану відпустку, заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування за затримку її виплати.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач звернувся із позовною заявою із пропущенням встановленого місячного строку звернення до суду.
Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України, поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальний і спеціальні. Загальний строк встановлено частиною другою статті 99, відповідно до якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальний шестимісячний строк застосовується в усіх випадках, коли законом не встановлені спеціальні (інші) строки звернення з адміністративним позовом.
В даному випадку, враховуючи, що предметом спору є поновлення на роботі, виплату компенсації за невикористану відпустку, заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування за затримку її виплати, що є спором пов'язаним з проходженням, звільненням громадян з публічної служби до спірних правовідносин необхідно застосовувати спеціальний строк звернення з адміністративний позовом передбачений частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто місячний строк.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З врахуванням того, що з даним адміністративним позовом позивач звернувся 05 червня 2012 року, тоді як розпорядження міського голови №305/К про звільнення позивача з посади заступника голови Київської районної адміністрації Одеської міської ради було прийнято 25 лютого 2011 року та позивач не просив поновити пропущений ним строк звернення до суду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано залишили позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: