13 листопада 2014 року м. Київ К-5701/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Олендера І.Я.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до прокуратури м. Івано-Франківська, прокуратури Івано-Франківської області, Держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди і зобов'язання вжити заходів та вчинити певні дії, визнання неправомірними дій, встановлення певних фактів, зобов'язання вжити заходів щодо належного розслідування кримінальної справи, зобов'язання виконати рішення суду,
ОСОБА_4 звернувся до суду із вказаним позовом до прокуратури м. Івано-Франківська, прокуратури Івано-Франківської області, Держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди і зобов'язання вжити заходів та вчинити певні дії, визнання неправомірними дій, встановлення певних фактів, зобов'язання вжити заходів щодо належного розслідування кримінальної справи, зобов'язання виконати рішення суду.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність прокуратури м. Івано-Франківська щодо виконання постанови Івано-Франківського міського суду від 13 жовтня 2004 року і зобов'язано прокуратуру м. Івано-Франківська вжити вичерпних заходів на виконання даної постанови та ухвали апеляційного суду Івано-Франківської області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2004 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 квітня 2005 року, було задоволено скаргу позивача на постанову помічника прокурора прокуратури м. Івано-Франківська Чугунової В.М. від 20 жовтня 2001 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ст.ст. 209, 388 КК України за відсутністю в діях складу злочинів та скасовано вказану постанову. Вирішено повернути матеріали прокурору м. Івано-Франківська для проведення додаткової перевірки.
Відмовний матеріал за скаргою ОСОБА_4 на постанову помічника прокурора прокуратури м. Івано-Франківська ОСОБА_5 від 20 жовтня 2001 року було повернуто Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області прокуратурі м. Івано-Франківська 22 квітня 2005 року.
Оскільки відповідачами не доведено виконання вищевказаних рішень, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про бездіяльність відповідача щодо проведення додаткової перевірки та зобов'язання провести таку перевірку.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що заяву позивача від 01 вересня 2001 року про порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочинів за ст.ст. 209, 388 КК України було розглянуто прокуратурою м. Івано-Франківська в порядку, визначеному КПК України і прийнято процесуальне рішення.
Оскарження прокуратурою м. Івано-Франківська в апеляційному порядку рішення суду щодо скасування постанови прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи є її повноваженням як державного органу і засвідчується правом щодо звернення з апеляційним поданням.
Функція нагляду прокуратури регламентована законом. Позивачем не підтверджено вимоги щодо визнання недотримання обов'язку відповідачів забезпечити звернення до виконання вирок суду, не вказано які норми матеріального права ними порушено. Бездіяльність відповідача з приводу виконання обов'язку нагляду згідно ст. 227 КПК України, яка визначає повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, не може бути предметом адміністративного позову, а може бути оскаржена в порядку, визначеному КПК України.
Колегія суддів погоджується також з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди за рахунок коштів, передбачених в Державному бюджеті на утримання прокуратури м. Івано-Франківська, оскільки згідно ст. 1167 ЦК України повинна бути встановлена вина особи, яка завдала таку шкоду, та причинний зв'язок між цими діями і настанням шкоди.
Наведені обставини були правильно враховані судами першої та апеляційної інстанцій, які обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і: В.І. Бутенко
Т.О. Лиска
І.Я. Олендер