11 листопада 2014 року м. Київ В/800/4787/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Амєліна С.Є.,
Загороднього А.Ф.,
Ємельянової В.І.,
Юрченка В.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року Верховним Судом України у справі за її позовом до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної державної адміністрації, про зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_6 пред'явила у суді зазначений позов, в якому, посилаючись на протиправне застосування відносно її багатодітної сім'ї пільги зі сплати комунальних послуг з дня отримання посвідчення батьків багатодітної родини, яким є 3 липня 2012 року, просила зобов'язати відповідача застосувати цю пільгу з дня народження в її сім'ї третьої дитини, яким 5 вересня 2011 року. Окрім цього, просила зобов'язати відповідача проконтролювати здійснення Грушківським ВСП перерахунку суми оплати комунальних послуг.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2012 року ОСОБА_6 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача застосувати пільгу до сім'ї позивача з дня народження третьої дитини, яким є 5 вересня 2011 року, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року постанову апеляційного суду скасовано та залишено в силі постанову суду першої інстанції.
В заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали суду касаційної інстанції позивач посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України статті 46 Конституції України, що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження неоднакового правозастосування ОСОБА_6 надала ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року.
Відповідно до статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України встановлено, що заява про перегляд рішення суду касаційної інстанції з мотивів неоднакового правозастосування може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Конкретизуючи зміст цих складових, Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України" від 13 грудня 2010 року № 2 роз'яснив, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, скасовано постанову апеляційного суду та залишено у силі постанову суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про зобов'язання Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації застосувати до родини ОСОБА_6 соціальну пільгу з оплати комунальних послуг з дня народження третьої дитини.
В ухвалі ж Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2013 року, яка надана на підтвердження неоднакового правозастосування, суд касаційної інстанції залишив без змін рішення апеляційного суду про відмову в задоволенні позову Національної академії Служби безпеки України до Особа_3 про стягнення заборгованості за користування житловою площею та надані комунальні послуги за проживання у гуртожитку, а також задоволення зустрічних позовних вимог Особа_3 про зобов'язання Національної академії Служби безпеки України здійснити перерахунок плати за користування житловою площею та надані комунальні послуги в період проживання в гуртожитку, у зв'язку з неврахуванням його права, як військовослужбовця, на пільгу з оплати таких послуг.
Тож доводи заявника, що зазначені судові рішення свідчать про неоднакове застосування судами касаційних інстанцій одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах безпідставні. За таких обставин, у задоволенні заяви про допуск справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.
Керуючись статтями 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Солом'янської районної державної адміністрації, про зобов'язання вчинити певні дії, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф. Весельська
С.Є. Амєлін
А.Ф. Загородній
В.І. Ємельянова
В.В. Юрченко