06 листопада 2014 року Справа № 814/3145/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Лебедєвої Г.В.
при секретарі - Дворник Г.Г.
за участю : позивача - ОСОБА_1 (паспорт),
представник відповідача- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Миколаївського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області про зобов'язання сплатити одноразову грошову допомогу в сумі 14816 грн., -
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області про зобов'язання сплатити одноразову грошову допомогу в сумі 14816 грн.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні позивача зі служби з Миколаївського слідчого ізолятору управління ДПтС у Миколаївській області.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач до судового засідання не з'явився, Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неприбуття не повідомив, жодних пояснень, заперечень проти позову, заяв до суду не надавав.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.10.1987 року по 11.06.2001 року.
Згідно з наказом УМВС України в Миколаївській області №50 о/с від 11.06.2001 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за ст.. 64 п. «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Згідно довідки Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 30.05.2014 року №16/15-5523, одноразова грошова допомога при звільненні з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 не виплачувалась.
В жовтні 2013 року позивач поступив на службу до Миколаївського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області.
Згідно з наказом Миколаївського слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області від 20.05.2014 року №23 о/с, позивач був звільнений у запас ЗС України за ст.. 65 п. «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 16 років 3 місяці 18 днів.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби з Миколаївського слідчого ізолятору управління ДПтС у Миколаївській області.
Проте, листом від 13.08.2014 року відповідачем було відмовлено у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з Миколаївського слідчого ізолятору управління ДПтС у Миколаївській області.
Відповідно до ст. 9 Закону країни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Частиною 6 ст. 9 вищенаведеного Закону передбачено (редакція чинна на час виникнення спірних правовідносин), що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, зазначена грошова допомога, виплачується за усі календарні роки останньої та попередньої служби виключно у разі не набуття особою, при попередньому звільненні права на отримання такої допомоги.
Як вже було встановлено, зазначену допомогу при попередньому звільненні з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за ст.64 п. «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України позивач не отримав.
З урахуванням того, що позивач при попередньому звільненні не набув права на отримання одноразової грошової допомоги, відповідач неправомірно відмовив йому у виплаті зазначеної допомоги за період його календарної служби з урахування періоду попередньої служби.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів на підтвердження обґрунтованості відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги.
Таким чином, з огляду на те, що відповідачем в недодержання ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області про зобов'язання сплатити одноразову грошову допомогу в сумі 14816 грн. підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївського слідчого ізолятору управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області про зобов'язання сплатити одноразову грошову допомогу в сумі 14816 грн. - задовольнити. Зобов'язати Миколаївський слідчий ізолятор управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області сплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в сумі 14816 грн. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. Повний текст постанови складений та підписаний суддею 10 листопада 2014 року.
Суддя Г.В. Лебедєва