10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Слюсарчук Н.Ф.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
іменем України
"24" листопада 2014 р. Справа № 295/13851/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "23" вересня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,
У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив визнати протиправними дії відповідачів та зобовязати їх здійснити нарахування соціальних виплат щорічної разової грошової допомоги до 5 -го травня за 2014 рік у відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 23 вересня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано неправомірними дії та бездіяльність Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік у розмірі меншому, ніж визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації здійснити нарахування, а Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести виплату ОСОБА_3 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2014 рік відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач - Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову за безпідставністю.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 31 грудня 2008 року.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат № 322/26 від 04 вересня 2014 року, позивачу у 2014 році разову грошову допомогу до 5 травня було виплачено у розмірі 795грн., виплата була проведена у розмірі, визначеному постановою КМУ від 16 квітня 2014 року №102 "Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (а.с.9).
Позивач, не погоджуючись із вказаними діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому позов підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з тим, що позивач має право на нарахування та виплату у 2014 році разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до приписів Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту", виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 3 пункту 20 розділу IІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" була змінена вище зазначена стаття Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме зазначено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом України про Державний бюджет.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п. 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" стосовно виплати щорічної разової допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2014 році зміни до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" станом на час виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня не вносилося.
Таким чином, відповідач у 2014 році повинен був застосовувати законодавство, яке діяло на час проведення відповідних щорічних виплати грошової допомоги до 5 травня, а саме, ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 09 липня 2007 року, зокрема, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Право на встановлення у 2014 році розміру разової грошової допомоги до 5 травня надано Кабінету Міністрів України законодавцем не було. А тому при виплаті позивачу даної допомоги, відповідач повинен був керуватися положеннями Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Посилання відповідача, як на правомірність своїх дій, щодо проведення виплати щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення позивачу відповідно до постанови КМУ від 16 квітня 2014 року №102 "Деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при здійсненні позивачу нарахування або перерахунку пенсії застосуванню підлягають положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанов КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, відповідач, провівши виплату щорічної допомоги до 5 травня у 2014 році в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України, діяв всупереч вимогам чинного законодавства.
Доводи відповідача про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено, що норми і положення ст.ст.12,13,14,15,16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік не є переконливими, оскільки зазначені зміни до Закону біли внесені лише 31 липня 2014 року (набрали чинності з 03 серпня 2014 року), тобто після проведених позивачу виплат.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Богунський районний суд м. Житомира правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від "23" вересня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) Є.М. Мацький
судді: (підпис) В.В. Євпак
(підпис) М.М. Капустинський
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10005
3- відповідачу: Департамент праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації вул.Черняховського,105,м.Житомир,10005
- Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вул.Черняховського, 105,м.Житомир,10025
- ,