Провадження № 22-ц/774/8191/14 Справа № 205/2160/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шавула В. С. Доповідач - Болтунова Л.М.
Категорія 48
17 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Болтунової Л.М.
суддів - Макарова М.О., Тамакулової В.О.
при секретарі - Куць О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-
У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягнути з останнього на свою користь аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з14.03.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 березня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття чи змін у майновому становищі сторін. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення допущено до негайного виконання в межах місячного платежу. (а.с.21-23)
З таким рішенням не погодилась позивачка, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просила його скасувати.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони знаходились у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. Дитина мешкає із позивачкою та перебуває на її утриманні.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що обов'язок утримувати дітей покладається рівною мірою на обох батьків, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягає щомісячному стягненню з відповідача в розмірі 1/6 частини, судом правильно були враховані всі обставини справи в їх сукупності, зокрема, вік дитини, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього іншої малолітньої дитини від другого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами ст.ст.181, 184 СК України та п.17 постанови Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 05.05.2006 року, які правильно застосовані судом першої інстанції.
Доводи апелянта у скарзі стосовно того, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини в розмірі ? частини, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачкою не було надано будь-яких доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, ухвалене без порушень норм матеріального та процесуального права, а отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Головуючий Болтунова Л.М.
Судді: Макаров М.О.
Тамакулова В.О