Справа № 581/253/14-а
Провадження № 2-а/581/29/14
21 листопада 2014 року смт.Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., при секретарі судового засідання -Сушка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Липова Долина Сумської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області про скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень, -
У квітні 2014 року позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, який мотивував тим, що у провадженні відповідача перебуває три виконавчі провадження, а саме: про стягнення з нього в дохід держави 32 грн. 19 коп. судового збору, стягнутого на підставі виконавчого листа Липоводолинського районного суду Сумської області № 1811/1395/13 від 24 лютого 2014 року; стягнення з нього на користь держави штрафу у розмірі 510 грн. та 36 грн. 54 коп. судового збору, як це передбачено постановою Липоводолинського районного суду Сумської області № 581/28/14-п від 29 січня 2014 року. 02 квітня 2014 року державним виконавцем відділу ДВС Липоводолинського РУЮ Березою О.І. винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень за № 42800213, № 42800406 та за № 42799735. У постановах про відкриття виконавчого провадження вказано про необхідність боржнику (позивачу по справі) самостійно виконати рішення суду до 09 квітня 2014 року, а у разі невиконання рішення у наданий для самостійного виконання рішення термін, з боржника у примусовому порядку буде стягнуто виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій. Уважав дані рішення державного виконавця незаконними, так як отримав рекомендованого листа від відділу ВДВС Липоводолинського РУЮ лише 09 квітня 2014 року і за браком часу не міг виконати вище зазначені постанови, а тому просив скасувати постанови державного виконавця ВДВС Липоводолинського РУЮ Берези О.І. від 02 квітня 2014 року.
У судовому засіданні позивач підтримав позов та в додаткове обґрунтування доводів щодо незаконності оскаржуваних рішень державного виконавця суду пояснив про те, що не виконав постанови державного виконавця Берези О.І. не по своїй вині, а за браком часу, так як строк для самостійно виконати рішень суду встановлений до 09 квітня 2014 року, а в рекомендований лист з повідомленням про вручення, який ним був отриманий увечері цього ж дня, були вкладені три оскаржувані постанови. Зазначав, що у державного виконавця Берези О.І. не було достатніх підстав для відкриття провадження у справі, оскільки штраф на нього накладено неправомірно, його позбавлено права на касаційне оскарження прийнятої постанови суду; позовна заява у справі № 581/762/13-а, в якій головуючим суддею Сізовим Д.В. ініційовано складання протоколу про адмінправопорушення щодо нього по ст.185-3 ч.1 КУпАП, у наступному залишена без розгляду та ухвалою цього ж судді від 24 липня 2014 року по ній повернуто сплачений ним при зверненні до суду судовий збір, що свідчить про відсутність як такої справи (бо вона не розглянута по суті) і відповідно неправомірне складання щодо нього матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185-3 ч.1 КУпАП.
Представник ВДВС Береза О.І. проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на правомірність вчинених державним виконавцем дій по виконанню постанови суду і виконавчого листа про стягнення штрафу у розмірі 510 грн. з ОСОБА_1 на користь держави та судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп. і 36 грн. 54 коп. Підтвердила, що копії трьох постанов про відкриття виконавчих проваджень 04 квітня 2014 року направлено боржнику ОСОБА_1 за адресою с. Синівка Липоводолинського району Сумської області одним рекомендованим листом з повідомленням про вручення для виконання та відому; останній було отримано боржником лише 09 квітня 2014 року. При відкритті трьох виконавчих проваджень вона не вбачала підстав для відмови у відкритті виконавчих проваджень, так як три виконавчі документи подані разом із заявами місцевого підрозділу податкової інспекції про примусове їх виконання, у межах встановлених строків, і вони по формі і змісту відповідали нормам Закону України «Про виконавче провадження».
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали трьох виконавчих проваджень та даної справи, і справи про адмінправопорушення № 581/28/14-ц, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на нижченаведене.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи і оголошених матеріалів виконавчого провадження № 42800213, 42800406 та 42799735 від 02 квітня 2014 року державним виконавцем у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень заведені виконавчі провадження за № ЄДРВП 42800213, 42800406 та 42799735 (а.с.59,60,61).
З постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 42800213 від 02 квітня 2014 року вбачається, що державним виконавцем Березою О.І. відкрито виконавче провадження з виконання постанови Липоводолинського районного суду Сумської області № 581/28/14 від 29 січня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 510 грн. та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду, а саме до 09 квітня 2014 року. До відкриття виконавчого провадження 02 квітня 2014 року начальником Липоводолинського відділення Роменської ОДПІ подавалася заява про примусове виконання належним чином оформленої з відміткою про дату набрання законної сили постанови Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 січня 2014 року № 581/18/14-ц про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510 гривень, яка за змістом та формою відповідала вимогам ст.ст.17-18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон), пред'явлена до виконання в межах тримісячного терміну, визначено ст.22 вищевказаного Закону, та за територіальною підвідомчістю (ст.20 Закону) (а.с.62).
З постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 42800406 від 02 квітня 2014 року також вбачається, що державним виконавцем Березою О.І. відкрито виконавче провадження з виконання постанови Липоводолинського районного суду Сумської області № 1811/1395/12 від 24 лютого 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 32 грн. 19 коп., та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду, а саме до 09 квітня 2014 року. До відкриття виконавчого провадження 02 квітня 2014 року начальником Липоводолинського відділення Роменської ОДПІ подавалася заява про примусове виконання належним чином оформленого виконавчого листа № 1811/1395/12-1 про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 32 грн. 19 коп. гривень, який за змістом та формою відповідає вимогам ст.ст.17-18 Закону України «Про виконавче провадження», пред'явлений до виконання в межах річного терміну, визначено ст.22 вищевказаного Закону, та за територіальною підвідомчістю (ст.20 Закону) (а.с.63).
Того ж дня, а саме 02 квітня 2014 року державним виконавцем Березою О.І. відкрито третє виконавче провадження з виконання постанови Липоводолинського районного суду Сумської області № 581/28/14 від 29 січня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави судового збору у сумі 36 грн. 54 коп., та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду, а саме до 09 квітня 2014 року. До відкриття виконавчого провадження 02 квітня 2014 року начальником Липоводолинського відділення Роменської ОДПІ подавалася заява про примусове виконання належним чином оформленої з відміткою про дату набрання законної сили постанови Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 січня 2014 року № 581/18/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 36 грн. 54 коп., яка за змістом та формою також відповідала вимогам ст.ст.17-18 Закону України «Про виконавче провадження», пред'явлена до виконання в межах тримісячного терміну, визначено ст.22 вищевказаного Закону, та за територіальною підвідомчістю (ст.20 Закону) (а.с.64).
Указані постанови в одному поштовому відправленні 04 квітня 2014 року були надіслані боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення та 09 квітня 2014 року отримані боржником особисто під розпис (а.с.66,67).
При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем дотримано, визначений ч.2 ст.181 КАС України, 10-денний строк.
При вирішенні даного адміністративного спору, який підсудний Липоводолинському районному суду Сумської області як місцевому адміністративному суду (ч.5 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.181 КАС України), суд виходить з наступних висновків та вимог закону, чинних на момент постановлення оскаржуваних рішень державного виконавця та продовження відповідних правовідносин.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання та виконавчий документ відповідає вимогам ст. 18 цього Закону і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Оскаржувані постанови про відкриття трьох виконавчих проваджень належним чином мотивувалась державним виконавцем як посиланнями на фактичні обставини щодо надходження належним чином оформлених виконавчих документів з дотримання строків їх пред'явлення до виконання, так і на норми спеціального закону «Про виконавче провадження». Зокрема, постанови про відкриття виконавчих проваджень від 02 квітня 2014 року відповідають вимогам щодо їх форми та змісту, викладених у ст.ст.17,18 Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець Береза О.І., перевіривши виконавчі документи за формою та змістом, і з'ясувавши відсутність обставин, які унеможливлюють відкриття виконавчих проваджень, вірно застосувавши норми ст.ст.25,26 спеціального закону, цілком обґрунтовано відкрила вищевказані виконавчі провадження, про що нею внесені відомості до Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.
Отже, судом встановлено ті обставини, що при прийнятті оскаржуваних постанов (рішень державного виконавця) державний виконавець, як посадова особа місцевого органу ДВС, діяв у межах та у спосіб і в порядку визначеному законом.
Довід позивача про те, що він не виконав постанови державного виконавця Берези О.І. не по своїй вині, а за браком часу, так як строк для самостійного виконання рішень суду встановлений до 09 квітня 2014 року, а рекомендований лист отримав увечері цього ж дня, про що й розписався, на думку суду, є непереконливим, оскільки надіслання копій постанов про відкриття виконавчих проваджень є лише способом інформування боржника про прийнятті державним виконавцем рішення і жодним чином не ставлять під сумнів фактичних обставин, які слугували підставою для відкриття трьох виконавчих проваджень. До цього, фактичний пропуск ОСОБА_1 строку для добровільного виконання вищевказаних виконавчих документів також не є самостійною підставою для скасування оскаржуваних рішень. З матеріалів досліджених виконавчих проваджень вбачається те, що до примусового виконання судових рішень державний виконавець перейшов після спливу 10-денного строку після відкладення виконавчих дій через несвоєчасне отримання ОСОБА_1 постанов про відкриття трьох виконавчих проваджень, що надало позивачу фактично додатковий строк для добровільного виконання судових рішень, чим він не скористався.
Довід ОСОБА_1 про те, що позов в адміністративній справі № 581/762/13-а є залишеним без розгляду судом, є нерозглянутим по суті і по цій справі ухвалою місцевого суду від 24 липня 2014 року також повернуто сплачений позивачем при зверненні до суду за цим позовом розмір судового збору, що, на думку позивача, свідчило про фактичну відсутність справи як такої і про неможливість складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього по ст.185-3 ч.1 КУпАП, суд також розглядає непереконливим, так як протокол про адмінправопорушення складався до залишення адмінпозову ОСОБА_1 у адміністративній справі № 581/762/13-а без розгляду (до 29 січня 2014 року) і він підлягав окремому розгляду в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення як самостійно заведена справа, що місцевим судом дотримано. Крім цього, процедура оскарження постанови місцевого суду від 29 січня 2014 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ст.185-3 ч.1 КУпАП, є закінченою саме після винесення суддею Апеляційного суду Сумської області постанови від 03 березня 2014 року про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 на зазначену постанову місцевого суду без задоволення, і дана постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Тобто, з часу прийняття апеляційним судом рішення по справі про адмінправопорушення процедура оскарження рішення місцевого суду про накладення адміністративного штрафу для ОСОБА_1 була закінченою.
При вирішенні питання щодо судових витрат, суд виходить з положень ст.94 КАС України і того, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, визнавши дії суб'єкта владних повноважень, такими, що відповідають вимогам закону, а тому розподіл судових витрат як такий судом не проводиться, а тому з позивача необхідно стягнути несплачений при зверненні до суду і в наступному відстрочений по сплаті до 20 листопада 2014 року судовий збір в сумі 73 грн. 08 коп. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.2,11, 90,94, 162,163,167 КАС України, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області про скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень.
Стягнути з ОСОБА_1 недоплачений при зверненні до суду судовий збір на користь держави в розмірі 73 грн. 08 коп.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д. В. Бутенко