ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" листопада 2014 р. Справа № 809/3527/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Лучко О.О.
за участю секретаря Жовнірович О.С.
за участю сторін:
представника позивача: не з'явився
представника відповідача: Григоріва В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Комунального підприємства "Технічний центр " Сервіс-Авто"
до відповідача: Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області
про визнання незаконними дій, визнання незаконною та скасування вимоги про сплату недоїмки №Ю-14413-17 від 07.10.2014р.,-
Комунальне підприємство "Технічний центр "Сервіс-Авто" (далі - КП "Технічний центр "Сервіс-Авто") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання незаконними дій, визнання незаконною та скасування вимоги про сплату недоїмки №Ю-14413-17 від 07.10.2014р.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. На адресу суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що вимога про сплату боргу №Ю-14413-17 від 07.10.2014р. винесена на підставі чинного законодавства, а саме: Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003р., "Порядку ведення органами Пенсійного фону України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Наказу Міндоходів України №455 від 09.09.2013 року "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Пояснив, що КП "Технічний центр "Сервіс-Авто" за спірний період подавало до Пенсійного фонду розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в яких самостійно нараховувало суму страхових внесків. Однак, як вбачається з картки особового рахунку платника страхові внески за спірні періоди позивач сплачував з порушенням строку, встановленого Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Таким чином, у позивача виникла недоїмка по єдиному внеску за період з 31.12.2013р. по 01.10.2014р. у розмірі 143684,20 грн. На підставі наведеного в задоволенні позову просить відмовити.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що КП "Технічний центр "Сервіс-Авто" є юридичною особою та відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" являється платником єдиного внеску.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску у КП "Технічний центр "Сервіс-Авто" за період з 31.12.2013р. по 01.10.2014р. виникла недоїмка по сплаті єдиного внеску в розмірі 143684,20грн. (а.с. 21-27).
У зв'язку з цим, ДПІ у м.Івано-Франківську виставило КП "Технічний центр "Сервіс-Авто" вимогу №Ю-14413-17 від 07.10.2014р. про сплату недоїмки в розмірі 143684,20грн. (а.с. 7).
Зазначену вимога позивач отримав, однак вважає її незаконною, що й стало підставою для оскарження її в судовому порядку.
Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-ІV (далі Закон).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 даного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. (п.1 ч.1 ст.4 даного Закону).
Згідно із п.1 ч.2 ст.6 вказаного Закону на позивача, як платника внеску, покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.1 (крім абз. сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 ч.1 ст.4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1 ч.1 ст.7 даного Закону).
Відповідно до ч.8 ст.9 вказаного Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому базовим звітним періодом для юридичних осіб є календарний місяць.
Згідно із п.7 ч.1 ст.13 даного Закону органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Крім того, орган доходів і зборів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (п.3 ч.1 с.14 Закону).
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (ч.4 ст.25 Закону).
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України №455 від 09.09.2013 року (далі - Інструкція).
Згідно із п.6.3 даної Інструкції органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Як встановлено в судовому засіданні, станом 01.10.2014р., за відповідачем залишається непогашеною недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 143684,20грн.
А тому доводи позивача про ненадісланння йому разом із вимогою акту перевірки діяльності платника, є необґрунтованими.
Таким чином, ДПІ у м.Івано-Франківську правомірно сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу №Ю-14413-17 від 07.10.2014р. на суму 143684,20грн.
Стосовно тверджень представника позивача про те, що оскаржувана вимога сформована на основі попередніх вимог, які позивачем оскаржено до Івано-Франківського окружного адміністративного суду і сплата боргу відповідно до вимоги від 07.10.2014р. призведе до подвійного стягнення з підприємства сум заборгованості, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Оскільки позивач мав недоїмку зі сплати єдиного внеску, борг по штрафних санкціях та пені, які виникли раніше, то всі сплачені ним в подальшому суми єдиного внеску за ці періоди зараховувалися в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Вказане підтверджується карткою особового рахунку позивача (а.с. 21-27).
Таким чином, оскільки п.6.4. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чітко встановлено, що вимога про сплату боргу формується на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників, то посилання позивача з приводу того, що оскаржувана вимога про сплату боргу сформована з порушенням вимог даної Інструкції, є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що Комунальне підприємство "Технічний центр "Сервіс-Авто (ідентифікаційний код юридичної особи - 23802618) має скорочене найменування, а саме КП ТЦ "Сервіс-Авто", місцезнаходження юридичної особи - Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, буд.152.
Із оскаржуваної вимоги від 07.10.2014р. вбачається, що у графі найменування юридичної особи значиться - Комунальне підприємство "Технічний центр "Сервіс-Авто" (код ЄДРПОУ - 23802618), місцезнаходження юридичної особи - Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, буд.152.
За таких обставин, посилання представника позивача про те, що оскаржувана вимога про сплату боргу не відповідає вимогам, які ставляться до виконавчих документів, оскільки у ній не вказано повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження та не містить вказівок з чого саме виникла заборгованість, є безпідставними.
Крім того, в ній зазначено розмір недоїмки (143684,20 грн.), пені (0 грн.), штрафів (0 грн.).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач правомірно виніс вимогу №Ю-14413-17 від 07.10.2014р. про нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 143684,20грн.
За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 287,37 грн., стягненню підлягає решта суми в розмірі 2586,33 грн. (2873,70 грн. - 287,37 грн.).
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства "Технічний центр "Сервіс-Авто" (ідентифікаційний код 23802618) в дохід державного бюджету несплачену суму судового збору в розмірі 2586,33грн. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість гривень тридцять три копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя: Лучко О.О.
Постанова складена в повному обсязі 21.11.2014 року.