18 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Шиманського В.Й.
при секретарі: Прохоровій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Справа № 753/6802/14 Апеляційне провадження № 22-ц-796/12606/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Куренков Є.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
у квітні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з останнього на її користь матеріальну шкоду в розмірі 5 061, 75 грн., 850 грн. витрат за послуги експерта, 300 грн. витрат за надання правової допомоги та 9 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 30.11.2011 року з вини відповідача був пошкоджений її автомобіль, проте відшкодувати шкоду відповідач відмовляється.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.07.2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 061, 75 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 2 000 грн. - у рахунок відшкодування моральної шкоди, 850 грн. витрат за складання висновку, 300 грн. за надання правової допомоги. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що він не є належним відповідачем у справі. Його цивільна відповідальність на час ДТП була застрахована у ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», яку він своєчасно повідомив про страховий випадок, а відтак саме ця компанія має відшкодовувати збитки. Позивач не звертався до страхової компанії з питання сплати страхового відшкодування. Крім того, судом не було направлено запиту до МТСБУ щодо оформлення ним страхового полісу, а на його запит МТСБУ повідомило, що така відповідь може бути надана лише на запит суду.
У судовому засіданні апелянт та його представник ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Позивач просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2011 року сталася ДТП за участю автомобіля марки «Шкода», д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Таврія», д.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_6, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 29.12.2011 року винним у цій ДТП визнано ОСОБА_1 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно із довідкою виданою інспектором ДПС ВДАІ Дарницького РУ в м. Києві, автомобіль марки «ЗАЗ», д.н. НОМЕР_4 30.11.2011 року отримав механічні пошкодження переднього бамперу зліва, лівої фари, переднього лівого крила.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки «ЗАЗ», д.н. НОМЕР_4 належить ОСОБА_2.
Згідно з висновком № 28/03-ТЗ про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу від 30.03.2012 року, матеріальний збиток завданий власнику ТЗ «ЗАЗ», д.н. НОМЕР_4 складає 5 061, 75 грн..
За складання такого висновку позивачкою сплачено 850 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача у вчиненні шкоди встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, розмір такої шкоди підтверджено належними та допустимими доказами та відповідачем не надано страхового полісу у підтвердження його заперечень про те, що на час ДТП його цивільно - правова відповідальність була застрахована.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідач на підтвердження заперечень про те, що на час ДТП його цивільна правова відповідальність перед третіми особами була застрахована у ПАТ «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» доказів не надав. Належним доказом є договір такого страхування, у якому мають бути зазначені всі істотні умови страхування, період дії полісу, ліміт розміру страхового відшкодування, розмір франшизи тощо та документ про сплату страхової суми за укладення такого договору.
Саме по собі надання копії повідомлення про ДТП (а.с. 96) за відсутності договору про страхування цивільно - правової відповідальності не є належним та допустимим доказом існування такого договору страхування.
За відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень відповідача суд першої інстанції правильно визнав ці обставини такими, що не встановлені.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд мав з власної ініціативи вжити всі заходи щодо з'ясування питання про наявність страхового полісу на час ДТП не ґрунтуються на вимогах цивільного процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подане до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що будь - яких клопотань про витребування доказів існування договору про цивільно - правову відповідальність у МТСБУ чи у третьої особи відповідач не заявляв та не надавав суду відомостей про те, що він звертався з питання отримання таких документів та йому було відмовлено.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді