ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]
13 листопада 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Басюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Юність-2», треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, Управління організації запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту у Солом'янському районі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2014 р.,
встановила:
в квітні 2014 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача привести приміщення підвалу, приміщення першого поверху та капітальну стіну жилого будинку АДРЕСА_1 у попередній стан відповідно до плану будинку, а саме: виконати вихід з підвалу безпосередньо назовні та замурувати проріз в капітальній стіні будинку. В ході розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просив зобов'язати відповідача замурувати проріз в капітальній стіні будинку, який знаходиться під вікном кв. №1 вказаного будинку, власником якої він є.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2014 р. в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що він є власником та проживає в АДРЕСА_1. Під вікном його квартири в капітальній стіні будинку влаштований проріз, яким користуються для доступу до підвалу, що заважає його проживанню в квартирі, створює шум та незручності.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2014 р. в задоволенні позову було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції входив з того, що вказаний отвір в стіні будинку був зроблений ще на стадії будівництва будинку відповідно до технічної документації та не є самовільним переплануванням.
Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим по справі обставинам.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 137, 138, 145, 149 ЖК України, 383 ЦК України, Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом державного комітету з питань жилого та комунального господарства №76 від 17 травня 2005 р., Правил забудови м. Києва, затверджених Рішенням Київської міської ради №11/2587 від 27 січня 2005 р., Наказу Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 січня 2010 р. №59.
Як видно з матеріалів справи, отвір в стіні будинку, який використовується для доступу до приміщення підвалу в буд. АДРЕСА_1 існував з часу зведення будинку.
Приписом інспектора Солом'янського районного відділу Головного управління держтехногенбезпеки у м. Києві від 29.03.2012 р. голову правління ЖБК «Юність-2» Майданюк Л.В. було зобов'язано виконати вихід з підвалу безпосередньо назовні, однак вказаний припис виконано не було і отвір в стіні будинку залишився в тому ж стані, який існував з часу зведення будинку. Про вказане свідчить відповідь на запит суду з Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.06.2014 р.
Крім того, вказаний отвір не знаходиться безпосередньо під вікном квартири, в якій проживає позивач, а тому доводи позивача про те, що користування отвором викликає для позивача незручності та шум є безпідставними.
Таким чином, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено та дано належну оцінку доказам, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді
№ справи: 760/8629/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13175/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Кізюн Л.І.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.