І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
13 листопада 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Немировської О.В.
суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.
при секретарі - Басюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Моторно (транспортного) страхового бюро України, третя особа ОСОБА_3, про відшкодування збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на ухвалу судді Дніпровського районного суду м.Києва від 04 червня 2014 року,
встановила:
у травні 2014 року позивач звернулась з позовом до відповідачів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 червня 2014 року по справі відкрито провадження.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник відповідача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити питання про відкриття провадження по справі на новий розгляд, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Позивач, звертаючись до суду за місцезнаходженням одного з відповідачів з позовом, просила стягнути з МТСБУ відшкодування матеріальних збитків, завданих джерелом підвищеної небезпеки, а з ОСОБА_2 - відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 червня 2014 року по справі відкрито провадження.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що вимоги, пред'явлені до відповідачів, не пов'язані між собою та мають бути пред'явлені до кожного з них окремо. Однак такі доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просила стягнути з відповідачів відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка трапилась 18 серпня 2012 року на автомобільній дорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, а тому посилання апелянта на те, що між ним та МТСБУ відсутні договірні взаємовідносини не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки позивач звернулась до суду із позовом про захист свого особистого порушеного права у визначений законом спосіб у відповідності до ст. 3, 4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Частиною 1 ст. 113 ЦПК України передбачено, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, МТСБУ знаходиться за адресою: м.Київ, Русанівський бул., 8, що є територією Дніпровського району.
Крім того, в своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що вказана справа не підсудна Голосіївському районному суду м.Києва, однак як оскаржувана ухвала постановлена Дніпровським районним судом м.Києва.
Таким чином, судом першої інстанції було дотримано норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу судді Дніпровського районного суду м.Києва від 04 червня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
№ справи: 755/11670/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12183/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Чех Н.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.