03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №758/11758/13 (2-13434/12) Головуючий у 1 інстанції Роман О.А.
Апеляційне провадження №22-ц/796/5767/2014 Доповідач Антоненко Н.О.
11 листопада 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача Антоненко Н.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.
за участю представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_4, на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
У листопаді 2008 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним позовом. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16 грудня 2009 року його позовні вимоги задоволені частково, з ОСОБА_3 на його користь стягнуто 150000грн на відшкодування моральної шкоди (т1ас125-127).
При цьому судом першої інстанції було встановлено, що 07.12.2004 о 6 годині 47 хвилин ОСОБА_6, керуючи автомобілем ГАЗ-32215СПГ д/н НОМЕР_1, рухався по вулиці Фрунзе біля будинку №129а в м. Києві, і на пішохідному переході, порушивши п.2.3,12.1,18.1 Правил дорожнього руху, здійснив наїзд на ОСОБА_4, завдавши йому тяжких тілесних ушкоджень. Постановою Подільського райсуду м. Києва від 15.09.2008 ОСОБА_6 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі п.б ст.1, ст.6 Закону України «Про амністію» від 19.04.2007, а провадження у справі про його обвинувачення закрито.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.1166,1167,1187 ЦК України, виходячи з того, що на момент скоєння ДТП автомобіль ГАЗ-32215СПГ д/н НОМЕР_1 був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3, яка без будь-яких правових підстав передала його ОСОБА_6, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 та задовольнив його частково.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.06.2010 вказане рішення залишено без змін (т.1ас152-54).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011 рішення Подільського райсуду м. Києва від 16.12.2009 та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 03.06.2010 залишені без змін.
Ухвалою Подільського райсуду м. Києва від 26.11.2012, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року, заява ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Подільського райсуду м. Києва від 16.12.2009 залишена без задоволення.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.11.2013 рішення цього суду від 16.12.2009 скасовано в порядку перегляду за нововиявленими обставинами. При цьому суд виходив з того, що ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.09.2013 постанова Подільського райсуду м. Києва від 15.09.2008 скасована, а матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, повернуто для проведення додаткового розслідування з тих підстав, що органом досудового слідства належним чином не з'ясовано та не встановлено, на якому саме транспортному засобі (автомобіль ГАЗ32213 з д/н НОМЕР_2 чи (автомобіль ГАЗ32213 з д/н НОМЕР_3) ОСОБА_6 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 (т2ас40-43).
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25.02.2014 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено з підстав їх недоведеності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 25.02.2014 та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду представник позивача просила задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Відповідач просила відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню як незаконного і необґрунтованого з ухваленням нового рішення з огляду на таке.
Предметом спору у даній справі є відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок ДТП.
Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Відповідно до ч.1 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Встановлено, що 07.12.2004 о 6 годині 47 хвилин ОСОБА_6, керуючи автомобілем ГАЗ-32215СПГ д/н НОМЕР_4, рухався по вулиці Фрунзе в м. Києві і біля будинку №129а на пішохідному переході, порушивши п.2.3,12.1,18.1 Правил дорожнього руху, здійснив наїзд на ОСОБА_4, завдавши йому тяжких тілесних ушкоджень. Зазначені обставини встановлено постановою Подільського районного суду м. Києва від 09.07.2014 у справі №758/6810/14-к (т2ас152) і не заперечуються сторонами.
Відповідно до даних Управління ДАІ ГУ МВС України у м. Києві автомобіль марки ГАЗ моделі 32213 СПГ, номерний знак НОМЕР_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_6 від 28.12.2001 станом на 07.12.2004 на праві власності належав ОСОБА_3. У період з 18.10.2003 по 22.06.2005 на вказаний транспортний засіб видавались тимчасові реєстраційні талони на право керування ОСОБА_7, у зв'язку з чим номерні знаки НОМЕР_5 замінювались на знаки НОМЕР_7 на жовтому фоні підтипу 1-2 (перевезення пасажирів) (т2ас164-173,186).
Виходячи з положень ст.1187 ЦК України та враховуючи, що власником автомобіля, на якому здійснено наїзд на ОСОБА_4 07.12.2004, на момент ДТП була ОСОБА_3, що належних і допустимих доказів про те, на якій правовій підставі в момент ДТП вказаним автомобілем керував ОСОБА_6 (трудовий договір, речове право, договір оренди, підряду тощо) суду у передбаченому ст.ст.10,60 ЦПК України не надано, - колегія дійшла висновку, що особою, відповідальною за шкоду, завдану ОСОБА_4 ушкодженням здоров'я джерелом підвищеної небезпеки є власник джерела підвищеної небезпеки ОСОБА_3
Факт того, що на момент 07.12.2004 право керування автомобілем, на якому ОСОБА_6 здійснив наїзд на ОСОБА_4, належало ОСОБА_7 (з яким відповідач з її слів на той час перебувала у зареєстрованому шлюбі), не має правового значення для вирішення спору про відшкодування шкоди ОСОБА_4, адже керував автомобілем в момент ДТП не ОСОБА_7, а ОСОБА_6, а належних і допустимих доказів про те, на якій саме правовій підставі і ким саме ОСОБА_6 було передано право керування автомобілем 07.12.2004, суду не надано. Відсутні і дані про те, чи вправі був ОСОБА_7 як особа, якій власником було передано право керування автомобілем з видачею тимчасових реєстраційних талонів, передоручати право керування цим автомобілем іншій особі.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, яка на підставі ст.ст.1168,1187 ЦК України підлягає стягненню на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_3, суд виходить з характеру та обсягу фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, тяжкості спричинених тілесних ушкоджень (відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2467/є від 09.02.2007 це ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, перелому основи черепа в області середньої черепної ямки зліва з наявним розривом барабанної перепонки зліва в кістковому відділі з явищем отоликворії, які віднесені до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя - т.2ас152,152зворот), тяжкості вимушених змін у його житті та часу, зусиль та можливості відновлення попереднього стану, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,305,309,316 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 150000 грн (сто п'ятдесят тисяч грн 00 коп.) на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №758/11758/13 (2-13434/12) Головуючий у 1 інстанції Роман О.А.
Апеляційне провадження №22-ц/796/5767/2014 Доповідач Антоненко Н.О.
(вступна та резолютивна частини)
11 листопада 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача Антоненко Н.О.,
суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.
за участю представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_4, на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія, керуючись ст.ст.303,305,309,316 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка на підставі договору про надання правової допомоги діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 150000 грн (сто п'ятдесят тисяч грн 00 коп.) на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді А.М. Стрижеус
О.І. Шкоріна