1[1]
8 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора: ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
засудженого: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 1 квітня 2014 року,
Цим вироком:
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, гр-н України,
неодружений, освіта неповна вища, не працюючий,
проживаючий: АДРЕСА_1 , раніше
судимий:
- 2 березня 2007 року за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК
України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна, яке є його власністю. Ухвалою
Апеляційного суду м. Києва від 23 липня 2007 року
покарання пом'якшено з застосуванням ст. 69 КК
України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією
всього майна, яке є його власністю. Звільнений з місць
позбавлення волі 31 грудня 2008 року умовно-достроково
на 3 місяці 24 дні постановою Ленінського районного
суду м. Полтави від 23 грудня 2008року;
- засуджений: за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 307 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_6 звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки та покладанням обов'язків, передбачених п. п. 2-4 ст. 76 КК України.
Цим же вироком стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати в сумі 1764 грн., а також вирішено долю речових доказів.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_6 визнаний винуватим і засуджений за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних та психотропних речовин, скоєних за наступних обставин.
ОСОБА_6 , повторно, незаконно, придбавши з метою збуту у невстановлений досудовим слідством час і місці та у невстановленої досудовим слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину рівною 0,020 г, 11 липня 2012 року приблизно о 19:30 год., під час проведення оперативної закупівлі, біля будинку № 24 по пр. Палладіна в м. Києві, за 160 грн. збув вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб особі, що обрала собі псевдонім « ОСОБА_7 » , який в цей же день біля 20 год. 15 хв. у « ОСОБА_7 » був вилучений працівниками міліції в приміщенні ТВМ № 2 Святошинського РУ ГУ МВС України по бул. Кольцова, 22-а в м. Києві.
Він же, повторно, незаконно, за аналогічних обставин, придбавши з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину рівною 0,026 г, 12 липня 2012 року приблизно о 18:00 год., під час проведення оперативної закупівлі, біля будинку № 13 по пр. Палладіна в м. Києві, збув « ОСОБА_7 » за 160 гривень вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб, який в подальшому в цей же дань біля 18 год. 45 хв. у « ОСОБА_7 » був вилучений працівниками міліції в приміщенні ТВМ № 2 Святошинського РУ ГУ МВС України по бул. Кольцова, 22-а в м. Києві.
Він же, повторно, незаконно, за таких же обставин, придбавши з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину рівною 0,030 г, 13 липня 2012 року приблизно о 11:30 год., під час проведення оперативної закупівлі, біля будинку № 13 по пр. Палладіна в м. Києві, зазначений особливо небезпечний наркотичний засіб збув « ОСОБА_7 » за 160 гривень, який в подальшому в цей же день біля 12 год. 15 хв. у « ОСОБА_7 » був вилучений працівниками міліції в приміщенні ТВМ № 2 Святошинського РУ ГУ МВС України по бул. Кольцова, 22-а в м. Києві.
Він же, повторно, незаконно, придбавши у невстановлений досудовим слідством час і місці та у невстановленої особи з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину рівною 0,05 г, 16 липня 2012 року приблизно о 17:00 год., під час проведення оперативної закупівлі, біля будинку № 13 по пр. Палладіна в м. Києві, збув вказаний особливо небезпечний наркотичний засіб « ОСОБА_7 » за 240 гривень, який в цей же день біля 17 год. 45 хв. у « ОСОБА_7 » був вилучений працівниками міліції в приміщенні ТВМ № 2 Святошинського РУ ГУ МВС України по бул. Кольцова, 22-а в м. Києві.
Крім того, ОСОБА_6 16 липня 2012 року в денний час, знаходячись в м. Гостомель Київської області, у невстановленої досудовим слідством особи, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, повторно, незаконно, без мети збуту, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину рівною 0,06 г, який автомобілем «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 перевіз за адресою: м. Київ, вул. Уборевича, 20, де біля 18 год. 30 хв. був затриманий працівниками міліції, а наркотичний засіб вилучений. Також під час проведення поверхневого огляду ОСОБА_6 , у останнього було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 грн., які використовувались для проведення у нього оперативної закупівлі особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого.
В апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, без оспорення доведеності вини ОСОБА_6 та правильності юридичної оцінки його дій, ставиться питання про скасування вироку суду в частині обраного засудженому покарання у зв'язку з безпідставним на його думку застосуванням ст.ст. 69 та 75 КК України та не призначенням додаткового покарання згідно ст. 77 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів і особі засудженого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, внаслідок м'якості. З огляду на наведене просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 : за ч. 2 ст. 307 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки, та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна.
Заслухавши доповідача, прокурора, який апеляцію підтримав частково та просив призначити ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, 70 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією особисто належного йому майна, засудженого ОСОБА_6 про залишення вироку районного суду без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, провівши часткове судове слідство і судові дебати, заслухавши останнє слово засудженого, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції прокурора, виходячи з наступного.
Дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 309 та ч. 2 ст. 307 КК України кваліфіковані згідно до встановлених судом фактичних обставин по справі та пред'явленого обвинувачення, що ніким із учасників судового розгляду під сумнів не ставиться.
Щодо доводів прокурора про невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості вчинених ним злочинів і особі засудженого внаслідок м'якості у зв'язку з безпідставним застосуванням до засудженого ст.ст. 69 і 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, то, на думку колегії суддів, вони є непереконливими.
Як вбачається із вироку, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_6 покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених злочинів, особу засудженого, який раніше судимий, а також те, що він позитивно характеризується за постійним місцем проживання, за даними облікової документації під наркологічним і психіатричним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьків похилого віку, та обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття і стан здоров'я ОСОБА_6 , який хворіє на тяжкі хвороби.
Саме виходячи з тяжкості стану здоров'я ОСОБА_6 , щирого каяття, тобто наявності двох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд обрав йому покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України, а з урахуванням даних за його особу, сімейного становища, прийшов до переконання про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, та на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Доводи прокурора в апеляції про безпідставність визнання судом каяття ОСОБА_6 як обставини, що пом'якшує покарання, з огляду на те, що він не визнавав вини в ході досудового розслідування, не заслуговують на увагу, так як останній вину визнав безпосередньо в судовому засіданні та щиро розкаявся у вчиненому.
Не заслуговують на увагу і твердження прокурора про те, що дочка ОСОБА_6 не перебуває на його утриманні, оскільки на спростування даних обставин в апеляції не наведено жодних доказів.
Між тим, із матеріалів справи вбачається, що дочка засудженого на момент його арешту проживала з ним в одній квартирі, як на момент затримання, так і на день постановлення вироку була неповнолітня. Відсутні в справі і будь-які дані про невиконання ОСОБА_6 своїх батьківських обов'язків.
Крім того, в апеляційній інстанції встановлено, що ОСОБА_6 після зміни йому запобіжного заходу та звільнення з СІЗО переніс складну операцію на хребті, у зв'язку з чим неодноразово знаходився на стаціонарному і амбулаторному лікуванні та потребує такого лікування в подальшому, перебуває на диспансерному обліку, пересувається на милицях, визнаний інвалідом 3 групи, якому протипоказана тяжка фізична праця, в тому числі з обмеженням ходи, що фактично унеможливлює відбування ним покарання в місцях позбавлення волі, колегія суддів, за наведених обставин, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства, однак зі здійсненням за ним контролю зі сторони працівників кримінально-виконавчої інспекції, так як обране ОСОБА_6 судом із застосуванням ст. 75 КК України покарання не суперечить загальним засадам та меті покарання.
Також, дійшовши висновку про застосування до ОСОБА_6 ст. 75 КК України, суд обґрунтовано, з посиланням на вимоги ст. 77 КК України, не призначив йому додаткове покарання у виді конфіскації майна, як за ч. 2 ст. 307 КК України, так і за сукупністю злочинів.
При цьому, доводи прокурора про те, що суд не призначаючи ОСОБА_6 додаткове покарання у виді конфіскації майна повинен був посилатись на ст. 69 КК України не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.
З огляду на наведене, підстав для задоволення апеляції прокурора по справі не встановлено, а тому апеляція задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 «Перехідні Положення» КПК 2012 року, колегія суддів,-
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 01 квітня 2014 року відносно ОСОБА_6 - залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляд справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11/796/520/2014
Категорія КК України: ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1