Ухвала від 11.11.2014 по справі 753/6766/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 753/6766/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтюк Л.К. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

УХВАЛА

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 03.07.2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у відмові в перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01.04.2012 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 01.06.2012 року №21/3/2-1647/3750 наданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України та здійснити відповідні виплати з 01.04.2012 року.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03.07.2014 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення та постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №355, на яке отримав лист відповідача від 31.03.2014 року №7951/12/С-569 про відмову у перерахунку пенсії.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» від 07.11.2007 року №1294 було затвердженого порядок призначення (перерахунку) пенсій та визначено складові грошового забезпечення для призначення та перерахунку пенсій. На підставі цієї постанови з 01.01.2008 органами Пенсійного фонду України було проведено перерахунок вже призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 № 355 (далі постанова №355) установлено з 1 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 1 січня 2013 року до 35 відсотків.

Абзацом 2 Пункту 1 вищенаведеної постанови передбачено, що при цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.

Отже, вказаним пунктом було встановлено, що розміри пенсій обчислені з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсії та підвищень, що передбачені постановою №355, не можуть перевищувати розмірі пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення за відповідними посадами станом на 1 квітня 2012 року.

Стаття 21 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює розміри пенсій за вислугу років. Згідно пункту А вказаної статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Проте, з 01.01.2008 року Кабінет Міністрів України не приймав нових рішень про зміну розмірів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постанова КМУ від 23.04.2012 року №355 встановлює підвищення до пенсії у відсотковому відношенні до розмірів пенсії.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача за ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Колегія суддів вважає, що у відповідача не було законних підстав для перерахунку пенсії позивача, оскільки після перерахунку його пенсії відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 року №355, розмір пенсії збільшився б і перевищував би 90 відсотків грошового забезпечення позивача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем виплачувалось підвищення відповідно до постанови КМУ від 23.04.2012 року №355.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач під час здійснення підвищення до пенсії відповідно до постанови №355 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законодавством України, будь - які протиправні дії з приводу не здійснення перерахунку позивачу пенсії з боку відповідача відсутні, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного суду України від 26 лютого 2013 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 03.07.2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду м.Києва від 03.07.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 18 листопада 2014 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.

Попередній документ
41474846
Наступний документ
41474848
Інформація про рішення:
№ рішення: 41474847
№ справи: 753/6766/14-а
Дата рішення: 11.11.2014
Дата публікації: 24.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: