Провадження №22-ц/790/5902/14
Справа №643/8490/13ц Головуючий 1 інст. - Майстренко А.Н.
Категорія: відшкодування шкоди Доповідач - Гуцал Л.В.
18 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Гуцал Л.В.,
суддів - Коростійової В.І., Кірсанової Л.І.,
за участю секретаря - Литвин О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали та рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 23 жовтня 2014 року та про ухвалення додаткового рішення по цівільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Московського району м.Харкова, відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Дзержинського району м.Харкова, третя особа - Харківська міська рада в особі Департаменту житлового господарства, про визнання бездіяльності неправомірною та відшкодування шкоди, -
У червні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просила:
- визнати неправомірною бездіяльність державних виконавців відділів державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі ВДВС ХМУЮ) Дзержинського та Московського районів м.Харкова;
- стягнути солідарно з ВДВС ХМУЮ Московського та Дзержинського районів м. Харкова борг в розмірі 13 406 гривень, так як з їх вини не виконана ч.1, 2 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», не вжиті необхідні заходи для вчасного і повного виконання рішення суду;
- стягнути солідарно з ВДВС ХМУЮ Московського та Дзержинських районів м. Харкова судові витрати на її користь в розмірі 134 гривні;
- стягнути з ВДВС ХМУЮ Московського та Дзержинського районів м. Харкова спричинену їй моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
В обгрунтування позову посилалась на те, що в період з 28 листопада 2008 року на виконанні державних виконавців Московського та Дзержинського ВДВС ХМУЮ перебував виконавчий лист, виданий на підставі рішення Московського районного суду м.Харкова від 23 жовтня 2008 року, постановленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №2 Московського району м. Харкова, третя особа ТОВ «Олант» про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок залиття квартири. Цим рішенням на користь позивачки було стягнуто 13 406 гривень. Під час виконання судового рішення державними виконавцями були допущені чисельні порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Дії (бездіяльність) державних виконавців призвели до невиконання судового рішення та завдали стягувачу як майнової так і моральної шкоди, яка полягала у не виконанні виконавчого документа та порушенні її майнових прав на отримання належних коштів, необхідності вести листування з ВДВС, брати участь у судових засіданнях, тощо.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 18 липня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 23 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Московського районного суду м.Харкова від 18 липня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності держаних виконавців Московського та Дзержинського відділів державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції м.Харкова неправомірною скасовано та провадження по справі у цій частині закрито.
Рішенням того ж суду від 23 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Московського районного суду м.Харкова від 18 липня 2014 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди скасувано і у задоволенні цих вимог відмовлено з інших підстав. В іншій частині рішення залишено без змін.
ОСОБА_1 подала заяву про роз'яснення ухвали та рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 23 жовтня 2014 року та про ухвалення додаткового рішення.
Посилається на те, що їй є незрозумілими мотиви відмови у задоволенні позовних вимог про визнання навмисної бездіяльності ВДВС ХМУЮ та відшкодування їй майнової і моральної шкоди. Крім того, зазначає, що суд не здійснив аналіз доказів по справі, не надав правову оцінку злочинній бездіяльності державних виконавців і як налідок, ухвалив необгрунтоване рішення.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити.
Інші особи, які брали участь у справі, до суду не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
Заява ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали судової колегії задоволенню не підлягає, оскільки за змістом ст. 221 ЦПК України та роз'яснень, що містяться у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» можливе лише роз'яснення рішення, а не ухвали.
Заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення судової колегії задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Діюче процесуальне законодавство зазначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Така позиція міститься у п. 21 названої вище постанови Пленуму Верховного Суду України, де зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення
Оцінюючи зміст заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення, колегія суддів визнає, що наведені в заяві доводи та обставини не є підставою для роз'яснення рішення.
У своїй заяві ОСОБА_1 також просить, з урахуванням зазначених нею процесуальних недоліків, ухвалити додаткове рішення, яким задоволльнити її позов.
Заява задоволенню не підлягає.
Додаткове рішення може бути ухвалене судом за наявності однієї або кількох підстав, передбачених ст. 220 ЦПК України.
Зазначена норма процесуального закону містить вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення. Так, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.
Матеріали справи свідчать, що рішенням суду апеляційної інстанції вирішені усі позовні вимоги та питання, пов'язані з розглядом спору.
Доводи заяви ОСОБА_1 по своїй суті зводяться до непогодження із змістом рішення суду апеляційної інстанції та вимогам ухвалити рішення про задоволення її позову, що не є підставою для ухвалення додаткового рішення у розумінні ст.220 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220, 221 ЦПК України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали та рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 23 жовтня 2014 року та про ухваленнія додаткового рішення по цівільній справі залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді