Cправа № 645/4796/13ц
Провадження №22ц/790/2366/14
Головуючий1 інстанції: Тарасенко Л.М.
Категорія: земельні Доповідач: Гуцал Л.В.
19 листопада 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Гуцал Л.В.,
суддів -Коростійової В.І., Кірсанової Л.І.,
за участю секретаря - Литвин О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_3, на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_3, про визначення порядку користування земельною ділянкою, -
встановила:
У травні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з зазначеним позовом. В уточнених позовних вимогах просила визначити порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 з урахуванням фактичного порядку користування земельною ділянкою та у відповідності до ідеальних часток співвласників домоволодіння, які є сторонами у справі.
Під час розгляду справи судом першої інстанції було призначено та проведено експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф.М.С. Бокаріуса судову будівельно-технічну експертизу, якою запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1: перший варіант у відповідності до фактичного порядку користування та з відступом від ідеальних часток співвласників домоволодіння, а другий варіант порядку користування з урахуванням фактичного порядку користування земельною ділянкою та у відповідності до ідеальних часток співвласників домоволодіння ( ідеальна частка ОСОБА_4 складає 55/100, а ідеальна частка ОСОБА_2 складає 45/100).
Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2014 року позов задоволено - визначено порядок користування земельною ділянкою за другим варіантом запропонованим експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф.М.С. Бокаріуса у висновку від 25 жовтня 2013 року.
Апеляційна скарга на це рішення була подана ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2014 року до участі у справі в якості правонаступника ОСОБА_2 було залучено ОСОБА_3.
У суді апеляційної інстанції сторони у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до суду із спільною заявою, в якій, посилаючись на те, що з метою врегулювання існуючого між ними спору щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, на основі взаємних поступок ними 18 листопада 2014 року досягнуто згоди та укладено мирову угоду, просили визнати цю мирову угоду, закрити провадження у цивільній справі.
За умовами мирової угоди:
- ОСОБА_4 погодилась на визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за першим варіантом, визначеним експертом-спеціалістом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф.М.С. Бокаріуса у висновку №7300 від 25 жовтня 2013 року, що відповідає фактичному порядку користування з відступом від ідеальних часток співвласників, а саме: про виділення ОСОБА_4 у користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 780 кв.м., а правонаступнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 787 кв.м.; про визначення проходження границі між земельними ділянками, від «червоної лінії» по АДРЕСА_1, розділивши огорожу на ділянки розмірами 17,0 м та 16,5 м. по прямій лінії довжиною 47,5 м. до границі земельної ділянки розмірами 17,1 м. та 17.8 м.;
- сторони домовились, що правонаступник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 сплачує ОСОБА_4 компенсацію за огорожу, встановлену за рахунок ОСОБА_4 у сумі 15 000 гривень, яка фактично отримана ОСОБА_4 на час підписання цієї угоди.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України, передбачено право сторін закінчити справу укладенням мирової угоди на будь-якій стадії цивільного процесу.
Порядок укладення мирової угоди сторонами, а також її правові наслідки визначені у ст. 175 ЦПК України.
Відповідно до вказаної правової норми мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Частиною 1 статті 306 ЦПК України передбачено, що в апеляційному суді сторони мають право укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадженні у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.
Правовим наслідком закриття провадження у справі є неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав ( ч. 3 ст. 206, п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України).
Як убачається зі змісту мирової угоди, укладеної між сторонами спору ця мирова угода стосується лише прав та обов'язків ОСОБА_4, ОСОБА_3 та предмету позову.
При цьому умови зазначеної мирової угоди, укладеної між сторонами спору, не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Наслідки укладення цієї мирової угоди сторонам роз'яснені і є для них зрозумілими.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, а також виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦПК України), судова колегія приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання укладеної між сторонами мирової угоди.
У зв'язку з визнанням судом мирової угоди, рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2014 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 31, 175, 205, 306, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_3, задовольнити частково.
Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 18 лютого 2014 року скасувати.
Спільну заяву ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання укладеної між ними мирової угоди - задовольнити.
Визнати укладену 18 листопада 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мирову угоду наступного змісту:
- ОСОБА_4 погодилась на визначення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 за першим варіантом, визначеним експертним висновком №7300 від 25 жовтня 2013 року, зробленим експертом-спеціалістом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф.М.С. Бокаріуса, що відповідає фактичному порядку користування з відступом від ідеальних часток співвласників, а саме: про виділення ОСОБА_4 у користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 780 кв.м., а правонаступнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 787 кв.м.; про визначення проходження границі між земельними ділянками, від «червоної лінії» по АДРЕСА_1, розділивши огорожу на ділянки розмірами 17,0 м та 16,5 м. по прямій лінії довжиною 47,5 м. до границі земельної ділянки розмірами 17,1 м. та 17.8 м.;
- сторони домовились, що правонаступник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 сплачує ОСОБА_4 компенсацію за огорожу, встановлену за рахунок ОСОБА_4 у сумі 15 000 гривень, яка фактично отримана ОСОБА_4 на час підписання цієї угоди.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_3, про визначення порядку користування земельною ділянкою - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.
Головуючий:
Судді