Провадження №22ц/790/7114/14 Головуючий1 інстанції - Малихін О. Р.
Справа №643/5005/14-ц Доповідач - Кіпенко І.С.
Категорія: договірні
18 листопада 2014 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Кіпенка І.С.,
суддів - Котелевець А.В., Шаповал Н. М.,
при секретарі - Таран В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором недійсним, -
У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просили стягнути солідарно з відповідачів на їх користь суму заборгованості за кредитом у розмірі 882 208 грн. 25 коп., а також понесені ними судові витрати - 1827 грн. 00 коп.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16.09.2008 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведобанк» та ОСОБА_2, був укладений Кредитний договір №2001/0908/88-018, згідно умов якого, позичальник отримав кредит у розмірі 80 000,00 доларів США під 12,5% річних на строк до 2018 року.
У забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором, між банком і ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким відповідачка прийняла на себе зобов'язання відповідати у повному обсязі як солідарний боржник у разі порушення ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором.
25 травня 2012 році між ПАТ «Сведобанк» і ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ «Сведобанк» передав права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв на себе права і обов'язки кредитора за кредитними і забезпечувальними договорами.
Відповідач ОСОБА_2 умови договору не виконує, тому станом на 25.06.2014 року утворилася заборгованість за кредитом в розмірі 882 208 грн. 25 коп.
25.05.2014 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов, уточнений в подальшому, (а.с.91-93) в якому просив визнати договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ «Сведобанк» передав права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв на себе права і обов'язки кредитора за кредитними і забезпечувальними договорами, недійсним в частині передачі прав вимоги за спірним кредитним договором.
В судовому засіданні першої інстанції відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував.
Представник ПАТ «Дельта Банк» заперечував проти задоволення зустрічного позову.
ОСОБА_3 та представник ПАТ «Сведбанк» в судове засідання першої інстанції не з'явилися, суд розглянув справу за її відсутності на підставі даних, які є в справі.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» задоволено. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості 882 208 грн. 25 коп. та в рівних частинах судові витрати, з кожного - 1827 грн. 00 коп. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Сведобанк» і ПАТ «Дельта Банк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором недійсним суд відмовив.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» відмовити у повному обсязі та задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Судова колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.
Судовим розглядом встановлено, що 16.09.2008 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведобанк» та ОСОБА_2, був укладений Кредитний договір №2001/0908/88-018, згідно умов якого, позичальник отримав кредит у розмірі 80 000,00 доларів США під 12,5% річних на строк до 2018 року (а.с.6).
У забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за вищевказаним кредитним договором, між банком і ОСОБА_3 був укладений договір поруки, за яким відповідачка прийняла на себе зобов'язання відповідати у повному обсязі як солідарний боржник у разі порушення ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором. (а. с. 25).
Статтями 526, 610, 611 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Взятих не себе зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів у відповідності до строків зазначених у кредитному договорі ОСОБА_2 не виконує, в результаті чого, станом на 25.06.2014 року, утворилась заборгованість на загальну суму 882 208 грн. 25 коп., з яких: 733 034 грн. 44 коп. - сума заборгованості за кредитом; 149 173 грн. 81 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с.106)
Згідно положень ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Доводи апеляційної скарги про застосування до вказаних вимог позовну давність, посилаючись на те, що строк звернення до суду за вказаним договором закінчився 01.02.2014 року, - безпідставні.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
У справі, судом установлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити пеню за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.
Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Як установлено судом першої інстанції та підтверджується розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором (а.с.106), ОСОБА_2 припинив виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, останній з яких був здійснений відповідачем 09.06.2013 року, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість за кредитним договором. Позивач звернувся до суду 04.04.2014 року тобто в межах строків позовної давності.
25.05.2012 році між ПАТ «Сведобанк» і ПАТ «Дельта Банк» укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким ПАТ «Сведобанк» передав права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, а ПАТ «Дельта Банк» прийняв на себе права і обов'язки кредитора за кредитними і забезпечувальними договорами (а.с.43-51).
Безпідставні також доводи апеляційної скарги з посиланням на не доведеність ПАТ «Дельта Банк» факту передачі прав вимоги за спірними договорами, який оформлюється Актом приймання - передачі прав вимоги, який укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлене договором або законом.
Спірним кредитним договором обов'язкова згода боржника на зміну кредитора у зобов'язанні не передбачене.
ПАТ «Дельта Банк» під час розгляду справи в суді першої інстанції надано копію Акту приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу Прав вимоги від 25 травня 2012 року (а.с.127).
Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: