Справа № 642/3848/14-ц Головуючий 1-ї інстанції - Бородіна О.В.
Провадження № 22-ц/790/7577/14 Доповідач - Піддубний Р.М.
Категорія: «відшкодування шкоди»
12 листопада 2014 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого: судді Піддубного Р.М.,
суддів: Тичкової О.Ю., Бровченка І.О.,
при секретарі: Новокщонової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -
встановила:
У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є співвласницею квартири АДРЕСА_1. 02 квітня 2014 року о сьомій годині внаслідок пориву труби системи постачання холодної води в квартирі № 79, яка знаходиться поверхом вище, сталося залиття приміщень її квартири, про що того ж дня представником Комунального підприємства «Харківводоканал» (КП «Харківводоканал») та начальником дільниці № 29 Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (КП «Жилкомсервіс») було складено відповідний акт. Згідно локального кошторису розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, становить 22 165 грн. 20 коп. Посилаючись на те, що залиття сталося з вини власників квартири № 79 ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_3, пошкодженням належного їй майна також завдано моральної шкоди, ОСОБА_2 просила стягнути в солідарному порядку з відповідачів на відшкодування завданої їй залиттям квартири матеріальної шкоди 22 165 грн., моральної шкоди - 5 000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 22 165 грн., моральної шкоди - 500 грн., а також 465 грн. 25 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заявленого ОСОБА_2 позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідачів, які є співвласниками квартири АДРЕСА_2., сталося залиття належної позивачці квартири, внаслідок чого останній завдано матеріальної та моральної шкоди, на відшкодування якої з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 підлягає стягненню 22 165 грн. та 500 грн. відповідно.
Проте погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є співвласницею квартири АДРЕСА_1 в цьому ж будинку, яка занходиться поверхом вище, на праві спільної часткової власності належить відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_3
Згідно з актом, складеним 03 квітня 2014 року представником КП «Харківводоканал» - майстром дільниці № 4 та начальником дільниці № 29 КП «Жилкомсервіс» 02 квітня 2014 року сталося залиття приміщень квартири № 76 у вказаному будинку, причиною якого є протікання на відгалуженні від стояка в квартирі № 79.
Згідно з наданим позивачкою локальним кошторисом, виконаним ТОВ «СК Созидатель», розмір матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, становить 22 165 грн. 20 коп.
Загальні підстави цивільно-правової відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду в деліктних (позадоговірних) відносинах передбачені ч. 1 ст. 1166 і ч. 1 ст. 1167 ЦК.
Згідно із зазначеними нормами обов'язковими умовами такої відповідальності є наявність шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вина заподіювача шкоди.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року N 1875-IV (Закон N 1875-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону N 1875-IV житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом, є балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд.
Згідно зі ст. 13 Закону N 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (ч.ч. 2, 4 ст. 19 Закону N 1875-IV).
Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору (ст. 1 Закону N 1875-IV).
Рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 № 1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «ХТМ», КП «ВТП «Вода», ДКП «Харківкомуночиствод», КСП «Харківгорліфт» та інші.
Відповідно до п.п. 2, 7 ст. 21 Закону N 1875-IV виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Згідно з п. 13.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» від 20 травня 2009 року № 529 виконавець зобов'язаний утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки.
Відповідно до п. п. 32.5, 32.10, 32.17 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21 липня 2005 року № 630 виконавець зобов'язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт; своєчасно проводити за власний рахунок роботи з усунення виявлених несправностей, пов'язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини.
Відповідно до приписів п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 630 від 21 липня 2005 року точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг з постачання холодної та гарячої води від виконавця споживачеві є перша водозапірна арматура на відгалуженні від стояка у квартирі споживача.
Встановивши, що залиття квартири ОСОБА_2 сталося внаслідок протікання води у місці відгалуження від стояка у квартирі відповідачів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність передбачених законом підстав для покладення обов'язку по відшкодуванню завданої залиттям матеріальної та моральної шкоди на власників квартири, оскільки обов'язок по утриманню внутрішньобудинкових мереж постачання холодної та гарячої води у належному технічному стані, здійсненні їх технічного обслуговування та ремонту, своєчасному проведенні за власний рахунок робот з усунення виявлених несправностей до встановленої умовами типового договору точки розподілу покладено на виконавця вказаних послуг.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявленого ОСОБА_2 позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді