Провадження №22ц/790/7592/14 Головуючий1 інстанції - Іванісова Л.О.
Справа № 642/12139/13-ц Доповідач - Кіпенко І.С.
Категорія: житлові
18 листопада 2014 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Кіпенка І.С.,
суддів - Шаповал Н.М., Котелевець А.В.,
при секретарі - Таран В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку,
22 серпня 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позову вказували, що ОСОБА_5 за кредитним договором №56/А-08 від 07.05.2008р. отримала від ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит у розмірі 40000 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки від 07.05.2008року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 за р.№422, згідно з яким відповідачка надала в іпотеку належний їй на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Харкові.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2009 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №56/А-08 від 07.05.2014 року в розмірі 43198,94 дол. США звернуто стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку та житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 69,8кв.м. з надвірними будівлями та спорудами: літ. «В»-альтанка дерев'яна, літ. «В»-вбиральня дерев'яна, літ. «Г» - льох -цегла, літ. «Д», «Ж» - сараї дерев'яні, літ. «Е»-літній душ-дерев'яний, №1-3 - огорожа змішана, №4 труб. колодязь, літ «І»-замощення, які розташовані за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки на підставі договору іпотеки від 07.05.2008р. ПАТ «Приват Банк» з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом. Суд виселив ОСОБА_5 з вказаного житлового будинку із зняттям її з реєстраційного обліку.
Посилаючись на положення ст. 40 Закону України «Про іпотеку» просили виселити відповідачів з житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Харкові, із зняттям їх з реєстраційного обліку у органі Державної міграційної служби України та судові витрати покласти на відповідачів.
В судовому засіданні першої інстанції представник позивача позов підтримав посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.
Відповідачі та їх представник проти задоволення позову заперечували.
Рішенням районного суду м. Харкова від 29 вересня 2014 року позов задоволено частково.
Суд виселив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового будинку за вказаною адресою, без надання іншого житлового приміщення, із зняттям їх з реєстраційного обліку.
Додатковим рішенням районного суду м. Харкова від 29 вересня 2014 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржили рішення суду в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» у повному обсязі.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились.
Виходячи з вимог частини 3 ст. 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, ст. 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та ст. 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи, оскільки через їх неявку колегія суддів неодноразово відкладала розгляд справи. Колегія суддів також враховує, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 не отримують на пошті рекомендовану кореспонденцію, якою їм направлялись повістки про місце та час розгляду справи, інших засобів зв'язку не вказують.
Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Судова колегія погоджується з висновками суду, що наявності підстав для задоволення позову в частині виселення відповідачів із жилого приміщення, що є предметом іпотеки, на яке звернено стягнення, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги, що ґрунтуються посиланням на порушення судом вимог ст. 109 ЖК України, до ст. 58 Конституції України, Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», - безпідставні.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2009 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №56/А-08 від 07.05.2014 року в розмірі 43198,94 дол. США звернуто стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку та житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 69,8кв.м. з надвірними будівлями та спорудами: літ. «В»-альтанка дерев'яна, літ. «В»-вбиральня дерев'яна, літ. «Г» - льох -цегла, літ. «Д», «Ж» - сараї дерев'яні, літ. «Е»-літній душ-дерев'яний, №1-3 - огорожа змішана, №4 труб. колодязь, літ «І»-замощення, які розташовані за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки на підставі договору іпотеки від 07.05.2008р. ПАТ «Приват Банк» з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом.
Суд виселив ОСОБА_5 з вказаного житлового будинку із зняттям її з реєстраційного обліку (а.с.22-25). Рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Цей порядок установлено ч. 3 ст. 109 ЖК України, яка передбачає примусове виселення громадян із жилого приміщення, що є предметом іпотеки, на яке звернено стягнення, якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
До теперішнього часу відповідачі жиле приміщення не звільнили та продовжують проживати в ньому, тому позивач змушений звернутися до суду.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У ч. 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
У ч. 1 ст. 304 ЦПК України визначено, що справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.
З вищевикладених вимог закону вбачається, що апеляційний суд дійсно має право на застосування Закону України від 3 червня 2014року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», якщо були б підстави, передбачені нормами матеріального та процесуального права, для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки у такому разі при ухваленні власного судового рішення, апеляційний суд застосовує закон, який є чинним на час ухвалення такого рішення.
Разом з тим, апеляційний суд підстав, передбачених нормами матеріального та процесуального права, для скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.
Сам по собі наведений вище Закон України не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки на час його ухвалення, вже існувало рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2009 року, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №56/А-08 від 07.05.2014 року в розмірі 43198,94 дол. США, вже було звернуто стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку та житловий будинок, які розташовані за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки на підставі договору іпотеки від 07.05.2008р. ПАТ «Приват Банк» з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом. А відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців з предмету іпотеки.
З врахуванням наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено відповідно до вимог закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч.1 ст. 307, 308, 313-315,317,319 ЦПК Україна, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: