Справа № 639/4986/14 Головуючий 1-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11кп/790/1321/14 Доповідач ОСОБА_2
02 жовтня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 1-в/639/559/2014 за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 04 червня 2014 року про встановлення адміністративного нагляду у відношенні :
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , -
Зазначеною ухвалою встановлено адміністративний нагляд після звільнення з місць позбавлення волі засудженому ОСОБА_7 строком на 12 місяців, протягом яких встановлено наступні обмеження:
- заборонити вихід з дому(квартири) щодня з 22-00 до 06-00 год.;
- заборонити відвідувати місця, де реалізують спиртні напої на розлив;
- заборонити виїздити або обмежити час виїзду з особистих причин за межі району( міста);
- зобов'язати з'являтися на реєстрацію до міліції 4 рази на місяць.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд послався на положення п. «г» ст..3 та ст..10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» № 264/94-ВР від 01.12.1994 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить зазначену ухвалу суду скасувати та зняти встановлений щодо нього адміністративний нагляд. Посилається , що в ухвалі суду не наведено даних, які б вказували на систематичне порушення режиму утримання в колонії, свідчили про небажання стати на шлях виправлення , небезпечність для суспільства , та не дано обґрунтування доцільності застосування щодо нього відповідних обмежень. Вказує на позитивну характеристику, наявність заохочень від адміністрації виправної колонії.
Заслухавши доповідь судді, прокурора , який заперечував проти апеляції, зазначивши, що адміністративний нагляд обов'язково встановлюється до осіб, засуджених до позбавлення волі за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 був засуджений вироком Київського районного суду м.Харкова від 15.05.2012 року за ч.3 ст. 305, ч.3 ст.307,ч.2 ст. 309, ч.1 ст.70 до 8 років 4 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та предметів контрабанди. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.12.2013 року застосовано положення ст.. 69 КК України, та остаточне покарання визначено у виді 7 років позбавлення волі волі з конфіскацією майна та предметів контрабанди. Початок строку відбування покарання встановлено із 08.04.2011 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 04 червня 2014 року на підставі ст.. 2 ЗаконуУкраїни «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року ОСОБА_7 було звільнено від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Київського районного суду м.Харкова від 15.05.2012 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд правильно застосував положення пункту «г» ст.. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» № 264/94-ВР від 01.12.1994 року та встановив адміністративний нагляд щодо звільненого з місць позбавлення волі ОСОБА_8 , який є повнолітньою особою, засудженою за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів.
Проте, на думку колегії суддів, встановлюючи передбачені ст.. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» № 264/94-ВР від 01.12.1994 року обмеження щодо ОСОБА_7 , суд першої інстанції належним чином не мотивував своє рішення, що призвело до невизначеності певних обмежень, які суд встановив.
Так, в частині застосування обмеження у вигляді заборони або обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району( міста) незрозуміло, яка саме заборона встановлена. В цій частині колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, а призначення такого обмеження недоцільним.
Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_7 позитивно характеризується адміністрацією Холодногірської виправної колонії №18 , згідно довідки має декілька заохочень у виді подяки за сумлінну поведінку.
З урахуванням цього, колегія суддів вважає, що для запобігання вчиненню злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, та здійснення виховного впливу на ОСОБА_7 необхідно і достатньо буде застосування тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю, встановлених судом першої інстанції у вигляді :
- заборони виходу з дому щодня з 22-00 до 06-00 год.;
- заборони відвідувати місця, де реалізують спиртні напої на розлив;
- обов'язку з'являтися на реєстрацію до міліції 4 рази на місяць.
В цій частині доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними, а рішення суду правильним.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, ч.2 ст. 376 КПК України, п. «г» ст..3, ст..6, ст..10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» № 264/94-ВР від 01.12.1994 року колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 04 червня 2014 року про встановлення адміністративного нагляду у відношенні ОСОБА_7 скасувати в частині застосування обмеження у вигляді заборони або обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району( міста).
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий -
Судді: