Справа № 643/19885/13-к
20.11.2014 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретяра судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12013220470005664 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.10.2005 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки;
- вироком Київського районного суду м. Харкова від 18.06.2007 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, з застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;
- вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.01.2013 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік;
у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
15.10.2013 року, приблизно о 09 годині, ОСОБА_4 , знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вирішив зайти до кімнати, яку здавав в оренду ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , для того щоб взяти в письмовому столі медичну картку, що належить йому. Зайшовши до кімнати ОСОБА_4 підійшов до вищевказаного стола та побачив на ньому ноутбук «Lenovo G 480» чорного кольору з зарядним пристроєм, який належав ОСОБА_5 .
Після чого ОСОБА_4 , впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, діючи за раптово виниклим корисливим наміром спрямованим на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу викрав ноутбук «Lenovo G 480» з зарядним пристроєм, що належав ОСОБА_5 , вартістю 2790 грн., чим спричинив потерпілій матеріальний збиток на вказану суму. Після чого ОСОБА_4 зник з місця скоєння злочину разом з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд.
Зазначеними діями ОСОБА_4 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), і його дії належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачуваний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні даного злочину, щиросердно розкаявся і підтвердив обставини вчинення злочину, як описано вище у вироку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину за обставин, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку в психоневрологічному диспансері не знаходиться, з 2013 року перебуває на профілактичному обліку в наркологічному диспансері з діагнозом вживання опіоїдів без синдрому залежності, має постійне проживання, за яким характеризується задовільно, одружений, з середньо-спеціальною освітою, раніше судимий: вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.10.2005 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки; вироком Київського районного суду м. Харкова від 18.06.2007 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, з застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.01.2013 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується ст.ст. 65-67 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному, сприяння розкриттю злочину.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , враховуючи данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, яке в силу ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, а також приймаючи до уваги щире каяття та сприяння розкриттю злочину, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства та йому належить призначити покарання у вигляді позбавлення волі, при визначені розміру якого суд враховує визнані обставини, які пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Оскільки під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався жодний запобіжний захід, суд вважає за необхідне, до набрання вироком законної сили, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
В силу ст. 71 КК України, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати частину не відбутого покарання за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.01.2013 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі, та остаточно ОСОБА_4 до відбування призначити 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 20.11.2014 року.
До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий ОСОБА_1