Ухвала від 28.10.2014 по справі 2а-16/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-16/13

Суддя доповідач Троян Н.М.

УХВАЛА

28 жовтня 2014 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Троян Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Києва про визнання розпорядження не чинним, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху у зв'язку з тим, що позивач не сплатила судовий збір у належному розмірі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2014 року у зв'язку з не усуненням недоліків, апеляційну скаргу повернуто заявнику.

07 квітня 2014 року позивач повторно звернулась з апеляційною скаргою на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 26 червня 2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалами позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 жовтня 2014 року касаційну скаргу позивача на ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та від 19 лютого 2014 року залишено без задоволення, а ухвали - без змін.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2014 року задоволено, ухвалу скасовано, справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Перевіривши повторну апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 186 КАС України.

При поданні апеляційної скарги апелянтом не сплачено судовий збір. Дана обставина є порушенням частини шостої наведеної статті КАС України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, у відповідності до приписів частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (за подання апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми).

Як на підставу для звільнення від сплати судового збору, скаржник в апеляційній скарзі посилається на п. 13 частини другої ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Однак, в матеріалах справи відсутні докази завдання шкоди апелянту незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відтак, частиною третьою ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 108, 187, 189, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2013 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків до 17 листопада 2014 року шляхом надання суду документу про сплату судового збору.

Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.М. Троян

Попередній документ
41474104
Наступний документ
41474106
Інформація про рішення:
№ рішення: 41474105
№ справи: 2а-16/13
Дата рішення: 28.10.2014
Дата публікації: 24.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: