18 листопада 2014 р. Справа № 902/933/14
Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши без виклику прокурора та сторін заяву заступника прокурора № 07/2-627вих-14 від 17.10.2014 р. про забезпечення позову по справі
за позовом: Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Державного агентства автомобільних доріг України, м. Київ
до:
1. Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", м.Вінниця
2. Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813", м.Київ
про стягнення 27 642 952 грн 01 коп. заборгованості.
Заступником прокурора Вінницької області заявлено позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Державного агентства автомобільних доріг України до Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" про стягнення 27 642 952 грн 01 коп. заборгованості за контрактом № 3 від 12.02.2010 р., з яких 18 885 237,70 грн заборгованість за авансом та 8 757 714,34 грн вартості оплачених Замовником матеріалів, які не використані Виконавцем.
Ухвалою суду від 02.07.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/933/14 та призначено її до розгляду на 17.07.2014 р.
Ухвалою від 17.07.2014 р. розгляд справи відкладено до 06.08.2014 р. в зв'язку з неподанням витребуваних сторонами доказів та неявкою сторін.
Ухвалою від 06.08.2014 р. розгляд справи відкладено до 10.09.2014 р. в зв'язку із залученням до участі в розгляді спору в якості іншого відповідача Публічного акціонерного товариства "Будівельне управління № 813".
10.09.2014 р. до суду надійшла заява прокурора про збільшення суми позовних вимог та зміну предмет позову, яку повернуто прокурору без розгляду.
16.09.2014 р. від прокурора надійшла заява № 07/2-560 вих-14 від 12.09.2014 р. про збільшення суми позовних вимог та зміну предмету позову відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 55 929 107,26 грн, з яких 9 309 531,58 грн заборгованості з авансу та 46 619 575,68 грн неустойки, яку прийнято судом до розгляду.
За результатами судового засідання 16.09.2014 р. судом у справі призначено комплексну судову експертизу (будівельно-технічну та економічну), проведення якої доручено Харківському Науково - дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи.
Супровідним листом № 902/933/14/1749/14 від 29.09.2014 р. всі матеріали справи № 902/933/14 надіслано до експертної установи.
Під час перебування справи за межами суду, через канцелярію суду 20.10.2014 р. заступником прокурором подано заяву № 07/2-627 вих-14 від 17.10.2014 р. про забезпечення позову, розгляд якої листом суду від 22.10.2014 р. відкладено до повернення справи з експертної установи.
14.11.2014 р. до суду надійшов супровідний лист № 2/3133екс від 04.11.2014 р. директора інституту судових експертиз Лозового А.І., яким повернуто матеріали господарської справи № 902/933/14 та подано клопотання про надання сторонами у справі додаткових матеріалів необхідних для проведення призначеної у справі експертизи.
Також вказаним листом директор експертної установи просить погодити строки проведення експертизи в строк більше ніж три місяці, враховуючи значну завантаженість експертів.
Ухвалою суду від 18.11.2014 р., з метою розгляду клопотання експертів від 27.10.2014 про витребування додаткових документів необхідних для проведення призначеної експертизи та розгляду заяви заступника прокурора № 07/2-627 вих-14 від 17.10.2014 р. про забезпечення позову, провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 18.11.2014 р., клопотання судових експертів Посашкова О.О., Кириленко С.А. та Стьопіна Р.С. від 27.10.2014 р. про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення експертизи задоволено.
Одночасно суд вважає можливим з метою процесуальної економії розглянути заяву прокурора про забезпечення вжиття заходів до забезпечення позову.
Заява заступника прокурора № 07/2-627 вих-14 від 17.10.2014 р. про забезпечення позову мотивована тим, що враховуючи призначення по справі комплексної судової експертизи, виконання якої може зайняти значний час, є достатні обґрунтовані припущення, що наявне у відповідачів майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Прокурор посилається нате, що за інформацією Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області у відповідача 1 станом на 23.09.2014 р. наявний податковий борг в сумі 14 980 151,23 грн; за інформацією Головного Управління статистики у Вінницькій області за ПАТ "Південьзахідшляхбуд" рахується станом на 01.10.2014 р. заборгованість по заробітній платі перед працівниками в сумі 1 177 500 грн; за інформацією Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві за ПАТ "Будівельна компанія № 813" впродовж 2014 року обліковується податковий борг в розмірі 3 001 904,16 грн.
Також прокурор посилається на те, що під час виконання контакту по позову відповідачі допустили істотні порушення строків завершення робіт та інших умов контракту, що підтверджується наявними в справі доказами.
Позивач своїми поясненнями від 20.10.2014 р. підтримав заяву заступника прокурора № 07/2-627 вих-14 від 17.10.2014 р. про забезпечення позову, посилаючись на те, що обставини справи об'єктивно свідчать про наявність істотного ризику невиконання судового рішення у майбутньому через відчуження відповідача грошових коштів та іншого наявного у них майна.
При цьому, позивач посилається на те, що відповідача систематично порушувались умови Контракту від 12.02.2010 р.; у позивача є задокументовані спроби підрядників щодо вивезення оплачених замовником будівельних матеріалів з об'єкта будівництва та факти перешкоджання посадовим особам замовника та інженера у перевірці обсягу оплачених замовником матеріалів; також позивач посилається на наявність у відповідачів значних сум податкового боргу та заборгованості по заробітній платі; посилається на зловживання відповідачами процесуальними права у справі, як то неявка в засідання суду з метою відкладення розгляду справи чим затягують розгляд справи. Крім того, позивач посилається на те, що з боку відповідачів не вживаються будь-які дії спрямовані на вирішення спору мирним шляхом чи заперечення проти позиції прокурора та позивача, а також звертає увагу не те, що на даний час наявна значна кількість судових рішень про стягнення з відповідачів великої кількості грошових коштів.
Розглядаючи заяву заступника прокурора № 07/2-627 вих-14 від 17.10.2014 р. про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як зазначається в п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді заяви про забезпечення позову судом встановлено наступне.
12.02.2010 р. між Державним агентством автомобільних доріг України та ПАТ "Південьзахідшляхбуд", за результатами проведеної процедури державних закупівель укладено Контракт № 3 за умовами якого відповідач 1 зобов'язувався виконати роботи на суму 557 869 956,19 грн по капітальному ремонту автомобільної дороги М03 "Київ-Харків-Довжанський" на ділянках від 126+700 до км 158+100 та від 185+00 до 191+400.
Судом, в попередніх судових засіданнях встановлено, що між відповідачем та ПАТ "Будівельне управління № 813" було укладено договір про спільну діяльність в будівництві дороги по позову від 10.12.2008 р., умови якого передбачають солідарну відповідальність перед замовником за виконання контракту, а також посилання в контракті від 12.02.2014 р. № 3 на зазначений вище договір.
Так як, відповідачі неналежним чином не виконували взяті на себе зобов'язання щодо капітального ремонту автомобільної дороги по позову, не виживали заходів по підготовці до будівельного сезону, а також вчиняли інші дії, які вказували на відсутність намірів до виконання Контракту № 3 від 12.02.2010 р., це стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що позивачем вживались дії спрямовані на вирішення спору щодо невиконання умов Контракту мирним шляхом. Зокрема, позивачем надсилались на адресу відповідача 1 листи з вимогою щодо належного виконання зобов'язань за Контрактом № 3 від 12.02.2010 р., які залишались останнім без відповіді та реагування.
Слід зазначити, що з моменту порушення провадження у справі №902/933/14 відповідачі, які були належним чином повідомлено про час та день розгляду справи, жодного разу в засідання суду не з'явились, вимог ухвал суду щодо надання витребуваних документів суду не надали та не надіслали, в тому рахунку щодо власної позиції стосовного заявленого позову.
Постійна неявка в засідання суду представників відповідачів та не виконання ними вимог ухвал суду щодо надання витребуваних судом документів є підставою вважати, що відповідачі намагаються уникнути відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань шляхом затягування розгляду справи по суті, а також можливості вчинення дій спрямованих на передачу наявного майна та грошових коштів іншим особам.
Матеріалами справи, а також доданими до заяви доказами підтверджується наявність у відповідачів значної заборгованості по заробітній платі та платежам до державного бюджету.
Провівши оцінку встановлених обставин, змісту та суті позовних вимог, наведених вище законодавчих приписів в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з метою запобігання утрудненню чи неможливості виконання судового рішення та забезпечення гарантованого виконання рішення суду і належного захисту прав позивача виходячи із наявності зв'язку між таким заходом до забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах суми позову та судових витрат і предметом позовної вимоги (стягнення грошових коштів) із врахуванням величини заявлених позовних вимог в грошовому виразі та наявності у відповідачів великих заборгованостей по грошових виплатах як перед державною так і перед іншими контрагентами по іншим господарським договорам, також значної заборгованості по заробітній платі перед працівниками, з огляду на що очевидним є спроможність такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Дійшовши висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, суд виходив з того, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів, виходячи із змісту спірних правовідносин (стягнення грошових коштів), в подальшому може призвести до неможливості виконання судового рішення або ж суттєво утруднити його виконання, оскільки встановлені судом обставини об'єктивно та переконливо свідчать про недобросовісність поведінки відповідачів у зобов'язальних правовідносинах оскільки підтверджують ухилення останніх від виконання зобов'язань за контрактом № 3 від 12.02.2010 р.
Суд наголошує на тому, що встановлені ним обставини щодо ухилення відповідачів від виконання зобов'язань за контрактом № 3 від 12.02.2010 р. - об'єктивно та переконливо свідчать про обґрунтованість припущення щодо втрати чи зменшення майна або грошових коштів на момент виконання рішення і як наслідок є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.
Визначаючись щодо обрання заходу забезпечення позову, суд, надаючи оцінку адекватності та співмірності запропонованих позивачем заходів предмету заявлених позовних вимог, наявності конкретного зв'язку між обраним заходом та предметом позову, виходив з того, що матеріали надані позивачем переконливо свідчать про неможливість виконання ухваленого рішення в майбутньому .
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів.
Суд зауважує, що зазначений захід забезпечення позову не позбавляє відповідачів їх конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатись господарською діяльністю як такою взагалі, а лише обмежує його право вільного користування грошовими коштами на які накладено арешт.
На думку суду, застосування такого заходу є адекватним та співмірним предмету заявлених позовних вимог, забезпечить збалансованість інтересів сторін, не обмежує відповідачів здійснювати господарську діяльність, а отже є доцільним.
Приймаючи рішення про задоволення заяви заступника прокурора судом взято до уваги також приписи законодавства та судову практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (див.справу "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66).У справі "Кайсин проти України" Європейський суд наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї з сторін. У справі "Бурдов проти Росії" Європейський суд зазначив, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя.
Згідно ч.2 ст.67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала.
У п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначається, що про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається. Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, -
1. Заяву заступника прокурора № 07/2-627 вих-14 від 17.10.2014 р. про забезпечення позову задовольнити повністю.
2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Південьзахідшляхбуд", вул. 40-річчя Перемоги, 27, м.Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 03449841 в межах заявленого позову - 55 929 107 грн 26 коп., які знаходяться на розрахункових рахунках:
№ 26007098 ПАТ «Унікомбанк», МФО 335902 (гривня);
№ 26002300079289 філія Вінницьке обласне АТ «Ощадбанк» 9, МФО 302076 (гривня);
№ 26003302009901 ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767 (гривня);
№ 26004012454100 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 (швейцарський франк);
№ 26004012454100 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 (долар США);
№ 26004012454100 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 (євро);
№ 26048012454100 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 (гривня);
№ 26006619990802 ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012 (гривня);
№ 26007619990801 ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012 (євро);
№ 26046619997683 ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012 (гривня);
№ 26047619997682 ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012 (гривня);
№ 26002006579001 ПАТ «Укрінбанк», МФО 300142 (гривня);
№ 2600233729 філія Вінницьке обласне АТ «Ощадбанк» 9, МФО 302076 (гривня);
№ 26028303396 філія ПАТ «ПІБ» в м. Вінниця, МФО 302571;
№ 26001060507987 Вінницька філія ПАТ «КБ Приватбанк», МФО 302689(гривня);
№ 26051060477283 Вінницька філія ПАТ «КБ Приватбанк», МФО 302689(гривня);
№ 26100000962063 Вінницька філія ПАТ «КБ Приватбанк», МФО 302689(гривня);
№ 26100302296 ПАТ «Діамантбанк», МФО 320854 (гривня);
№ 26000020038800 АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 (гривня);
№ 26001030038800 АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 (гривня);
№ 26005001007767 ПАТ «Радикал Банк», МФО 319111 (гривня).
розрахунковий рахунок у цінних паперах № 004050 ПАТ «Радикал Банк», МФО 319111.
3. Накласти арешт на грошові кошти, що належать Публічному акціонерному товариству "Будівельне управління № 813", вул. Магнітогорська, 1, офіс 302, м.Київ, 02660, код ЄДРПОУ 01383865 в межах заявленого позову - 55 929 107 грн 26 коп.. які знаходяться на розрахункових рахунках:
№ 26005227351 АБ «Укргазбанк», МФО 320478 (гривня);
№ 26003020038799 АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 (гривня);
№ 26047990038799 АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 (гривня);
№ 26005227351 АБ «Укргазбанк», МФО 320478 (гривня);
№ 26003020038799 АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 (гривня);
№ 26047990038799 АТ «Укрексімбанк», МФО 322313 (гривня);
№ 2605130191113 ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012 (гривня);
№ 260003011253 АТ «Ошадбанк», МФО 300465 (гривня);
№ 26005301210178 ФАКБ «Національний Кредит» м. Бориспіль, МФО 30070 (гривня);
№ 26061301210178 ФАКБ «Національний Кредит» м. Бориспіль, МФО 30070 (гривня);
№ 26102105330102 АТ «Сведбанк Інвест», МФО 320650 (гривня);
№ 26158105330101 АТ «Сведбанк Інвест», МФО 320650 (гривня);
№ 26003301014276 ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767 (російський рубль);
№ 26003301014276 ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767 (швейцарський франк);
№ 26003301014276 ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767 (долар США);
№ 26003301014276 ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767 (євро);
№ 26003301014276 ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767 (гривня);
№ 2600201151700 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 (долар США);
№ 2600201151700 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 (євро);
№ 2600201151700 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 (гривня);
№ 26068011051700 АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 (гривня);
№ 37126001005851 ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (гривня);
№ 26004001063041 ПАТ «Фінбанк», МФО 328685 (гривня).
4. Дана ухвала набирає законної сили в день її прийняття, є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
5. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
6. Строк пред'явлення ухвали до виконання - протягом року з дня прийняття.
7. Ухвалу надіслати прокурору, копію ухвали сторонам по справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Банасько О.О.
віддрук. 5 прим.:
1 - до справи.
2 - прокурору - вул. Володарського, 33, м. Вінниця, 21050.
3 - позивачу - вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150.
4 - відповідачу 1 - вул. 40- річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21036.
5 - відповідачу 2 - вул.Магнітогорська, 1, оф.302, м.Київ, 02660.