копія
20 листопада 2014 р. Справа № 804/17320/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача представника відповідача представника третьої особи ОСОБА_4 Дарадан А.С. Горб О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Петриківської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство "Дніпровець" про визнання протиправним та скасування рішення
23.10.2014 року позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 19.09.2012 року № 833-р-12 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки Сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству «Дніпровець».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення фактично розпорядився земельною ділянкою, яка належить на праві власності позивачу, а саме: згідно листа Відділу Держземагентства у Петриківському районі Дніпропетровської області від 10.10.2014 року № 1599 на земельну ділянку загальною площею 4,7483 га, з них 3,8231 га - рілля та 0,9252 га пасовища, призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Курилівської селищної ради Петриківського району видано два державних актів на право власності - один позивачу від 19.05.1999 року № 90 та один ПАТ «Дніпровець» від 29.12.2012 року ЯМ № 870622 та ЯМ № 841490. Позивач вказує на те, що оскаржуваний акт відповідача прийнято на підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року по справі № 2а/0470/4316/12, яка скасовано постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року. Позивач зазначає на те, що ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що земельній ділянки, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення вправа власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Ухвалою суду від 24.10.2014 року відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Дніпровець».
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог вказуючи на те, що оскаржуване рішення відповідача не стосується позивача та не породжує для нього будь-яких прав або обов'язків. Оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії та стосується лише прав та обов'язків третьої особи. Також відповідач наголосив на тому, що установчий договір про створення і діяльність третьої особи не скасований та станом на день розгляду справи є чинним.
Третя особа у судовому засіданні підтримала позицію відповідача вказуючи на те, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії та стосується лише прав та обов'язків третьої особи. Також третя особа зауважила на тому, що установчий договір про створення і діяльність третьої особи не скасований та станом на день розгляду справи є чинним
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.
Щодо підсудності справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду, то суд зазначає наступне.
У відповідності до пункту 12 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» з аналізу норм статті 26 Закону № 280/97-ВР, статті 6 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації", частини першої статті 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III випливає, що управління та розпорядження державним і комунальним майном є організаційно-правовою діяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури.
Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
З урахуванням рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010 такі правила визначення юрисдикції адміністративних судів поширюються і на земельні спори за участю місцевих державних адміністрацій.
За вказаних обставин з урахуванням положень статей 18 та 19 КАС України справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Судом також встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 4,7483 га, з них 3,8231 га - рілля та 0,9252 га пасовища, призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Кирилівської селищної ради Петриківського району, що підтверджується актом на право власності від 19.05.1999 року № 90, що знаходиться у матеріалах справи.
19.09.2012 року головою Петриківської районної державної адміністрації прийнято розпорядження від 19.09.2012 року № 833-р-12 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки».
Вказаним розпорядженням, зокрема, затверджено книгу I технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству «Дніпровець» (правонаступник ПАТ «Дніпровець» - третя особа) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Миколаївської селищної ради загальною площею 983,3141 га ріллі; затверджено книгу II технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству «Дніпровець» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Миколаївської селищної ради загальнею площею 505,3520 га пасовищ; затверджено книгу I технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству «Дніпровець» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Курильської селищної ради загальною площею 189,8872 га пасовищ; затверджено книгу II технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству «Дніпровець» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Курильської селищної ради загальною площею 505,3520 га. ріллі; затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки сільськогосподарському риболовецькому закритому акціонерному товариству «Дніпровець» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населеного пункту на території Єлізаветівської сільської ради загальною площею 56,7517 га ріллі та зобов'язано відділ Держкомзему уПетриківському районі Дніпропетровської області внести зміни в земельно-кадастрові документи та забезпечити реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки.
Як вбачається з тексту оскаржуваного розпорядження останнє прийнято на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року по справі № 2а/0470/4316/12.
На підставі оскаржуваного розпорядження третій особі видано державні акти на право власності на землю від 29.12.2012 року ЯМ № 870622 та ЯМ № 841490.
Згідно листа Відділу Держземагентства у Петриківському районі Дніпропетровської області від 10.10.2014 року № 1599 на земельну ділянку загальною площею 4,7483 га, з них 3,8231 га - рілля та 0,9252 га пасовища, призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Курилівської селищної ради Петриківського району видано два державних актів на право власності - один позивачу від 19.05.1999 року № 90 та один ПАТ «Дніпровець» від 29.12.2012 року ЯМ № 870622 та ЯМ № 841490.
Судом також під час розгляду справи встановлено, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року по справі № 2а/0470/4316/12 скасована постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року, яка залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2014 року.
За вказаних обставин судом встановлено, що судове рішення, на підставі якого приймалося оскаржуване розпорядження відповідача, скасовано станом на день розгляду даної адміністративної справи.
Одночасно суд зазначає, що згідно ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельній ділянки, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення вправа власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно пункту «а» ч.1 ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
У відповідності до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Пунктом «а» частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції станом на день виникнення спірних правовідносин) встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.
Таким чином, відповідач вправі розпоряджатися землями державної власності за межами населеного пункту.
Оскільки земельна ділянка, якою розпорядився відповідач станом на день прийняття оскаржуваного рішення перебувала у приватній власності позивача, то відповідач не вправі був нею розпоряджатися до моменту припинення права власності позивача на земельну ділянку.
За вказаних обставин суд вважає оскаржуване розпорядження відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 19.09.2012 року № 833-р-12 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 73,08 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 20 листопада 2014 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 20.11.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка