Справа № 151/971/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Гарник М.С.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
12 листопада 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом з урахуванням доповнення про визнання протиправними дії відповідача щодо припинення йому з 01.08.2014 року виплати пільгової пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст.55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як ліквідатору, який пропрацював у зоні відчуження не менше 14 календарних днів у 1987 році; зобов'язання відповідача поновити позивачу виплату пільгової пенсії та виплатити недоотриману пенсію з 01.08.2014 року; скасування рішення комісії від 28.07.2014 року по розгляду спірних питань про припинення позивачу виплати пенсії з 01.08.2014 року.
Відповідно до постанови Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.09.2014 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області щодо припинення з 01.08.2014 року ОСОБА_1 виплати пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильськ катастрофи"; скасовано рішення комісії від 28.07.2014 року по розгляду спірних питань про припинення ОСОБА_1 виплати цієї пенсії; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області поновити виплату ОСОБА_1 цієї пенсії та виплатити недоотриману пенсію з 01.08.2014 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.
Від представника відповідача на адресу суду надійшла заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, причини неявки невідомі, хоча судом вживалися заходи щодо його належного повідомлення про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачу відповідачем з 03.05.2012 року призначено пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі зменшенням на 8 років пенсійного віку відповідно до ст.55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2), який у 1987 році працював у зоні відчуження не менше 14 календарних днів.
З протоколу №4 комісії по розгляду спірних питань УПФ від 28.07.2014 року встановлено, що з 01.08.2014 року позивачу припинено виплату цієї пенсії, оскільки при призначенні пенсії позивачем не було надано довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року №122, або довідки військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або довідки архівної установи, або інших первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, чим порушено абз. 7 п.п. "г" п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1. Виплата пенсії припинена згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до якого органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припиняти виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Діючи в межах наданих повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не повинні порушувати Конституцію та закони України, права та законні інтереси фізичних чи юридичних осіб.
Так, відповідно до положень ст. 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, мають право зменшення пенсійного віку на 8 років.
Згідно з ч.1 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Аналізуючи норми ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що законодавець не передбачив припинення виплати пенсії в інших випадках, передбачених цим Законом, тобто Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне пенсійне страхування", але законодавець чітко передбачив, що припинення пенсії можливе лише з підстав, передбачених законом.
Водночас, позивач надав до УПФ посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2) серія НОМЕР_1 синього кольору, видане 18.12.1992 року, перереєстроване 16.03.1999 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №51 від 20.01.1997 року, яке відповідно до п.3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого вказаною постановою, свідчить про те, що він працював у зоні відчуження не менше 14 календарних днів.
Крім того, для призначення пільгової пенсії позивачем було надано УПФ, крім посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, військовий квиток, в якому є запис, що він з 16.05.1987 року по 30.07.1987 року виконував обов'язки по ліквідації наслідків аварії в 30 км зоні сектора №2 Чорнобильської АЕС.
Разом з тим, з архівної довідки Міністерства оборони також вбачається, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 16.05.1987 року по 30.07.1987 року.
Враховуючи викладене, підстав для припинення виплати позивачу пільгової пенсії за віком у комісії не було, тому рішення комісії про припинення виплати пенсії є незаконним і підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 30 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г.
Смілянець Е. С.