06 листопада 2014 року Справа № 9104/181726/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Пліша М.А.,
з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги державної фінансової інспекції в Тернопільській області, Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою «Добробут» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі за позовом Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою «Добробут» до відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області, третя особа: державна фінансова інспекція в Тернопільській області про скасування постанов,
1 січня 2011 року Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою «Добробут» звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстицій про скасування постанови про накладання штрафу від 17 жовтня 2012 року, постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16 жовтня 2012 року та постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 жовтня 2012 року.
До участі у справі як третю особу на стороні позивача судом було залучено Державну фінансову інспекцію в Тернопільській області, як правонаступника Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову - про задоволення позову. Мотивуючи свою незгоду із постановою, Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою «Добробут» зазначило, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції у Тернопільській області перебував виконавчий лист №2а-3064/10/1970, виданий Тернопільським окружним адміністративним судом 22 грудня 2010 року, резолютивною частиною якого зобов'язано позивача забезпечити виконання п. 4 та п. 8 вимог Контрольно-ревізійного відділу в Збаразькому районі від 27 січня 2010 року, а саме: домогтися поступлення орендної плати за оренду нежитлових приміщень на суму 12726,36 грн., при можливості домогтися відшкодування витрат на утримання служби замовника в сумі 11068,87 грн.. 24 лютого 2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Позивач вжив можливих заходів для виконання рішення суду, а саме домігся повернення 100 грн. Про вчинені дії було повідомлено виконавчу службу. 24 жовтня 2012 року на адресу Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою «Добробут» від відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції надійшли постанови про накладання штрафу від 17 жовтня 2012 року, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16 жовтня 2012 року та постанова про закінчення виконавчого провадження від 17 жовтня 2012 року. Позивач не погоджується з цими постановами, оскільки вимоги про виконання рішення він отримав із запізненням. Відповідні заходи для виконання рішення ним вживалися, а тому підстав для стягнення витрат на проведення виконавчих дій, накладання штрафу та закінчення виконавчого провадження у відповідача не було. Також він бажає виконувати судове рішення у подальшому. Апелянт вважає, що є підстави для задоволення його позовних вимог.
Також не погодилася із постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, подавши апеляційну скаргу, в якій вказала, що суд першої інстанції не дав належної оцінки тому факту, що позивачем були вжиті заходи для добровільного виконання судового рішення. Державним виконавцем направлялися вимоги про виконання рішення суду без фактичного надання строку для добровільного вчинення дій. Також відділом ДВС Збразького районного управління юстиції допущено порушення ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Штраф на позивача було накладено незаконно, оскільки він не міг виконати судове рішення у встановлений строк з об'єктивних причин. Також Державна фінансова інспекція у Тернопільській області не погоджується із постановою про закінчення виконавчого провадження, оскільки судове рішення в повному обсязі не виконано.
Заперечень на апеляційні скарги до суду не надходило.
Представники сторін, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а тому відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 лютого 2011 року на адресу відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції надійшла заява Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 22 грудня 2010 року у справі № 2а-3064/10/1970 про зобов'язання Збаразького міського комунального підприємства «Добробут» забезпечити виконання п. 4 та п. 8 вимог Контроль-ревізійного відділу в Збаразькому районі від 27 січня 2010 року № 19-23-13-14/50, а саме: домогтися поступлення орендної плати за оренду нежитлових приміщень на загальну суму 12726,36 грн.; при можливості домогтися відшкодування витрат на утримання служби замовника в сумі 11068,87 грн..
Згідно ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку із стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених Законом.
Судом встановлено, що виконавче провадження було відкрито з порушенням вимог ст. 24 вище вказаного Закону, оскільки боржнику не надано строк для добровільного виконання рішення суду.
13 квітня 2012 року на адресу відділу надійшло повідомлення боржника, згідно якого МКП «Добробут» орендарям надіслано листи про сплату оренди за використання нежитлових приміщень. Згідно акта державного виконавця від 29.08.2012 року встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_2 сплачено позивачу 100 грн. оредної плати.
Відповідно до ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальником відділу ДВС Збаразького районного управління юстиції проведено перевірку виконавчого провадження, за наслідками якої винесено постанову від 06 вересня 2012 року, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження для відома.
Пунктом 1 вказаної постанови внесено зміни до постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, надавши строк для добровільного виконання рішення суду, а пунктом 2 постанови зобов'язано державного виконавця винести постанову про відкладення провадження виконавчий дій (а.с. 38).
06 вересня 2012 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу, якою зобов'язано виконати рішення суду в строк до 12 вересня 2012 року, про що негайно повідомити державного виконавця.
Керівник МКП «Добробут» був ознайомлений із матеріалами виконавчого провадження 11 вересня 2012 року.
11 вересня 2012 року державним виконавцем також було винесено вимогу боржнику, якою зобов'язано виконати рішення суду в строк до 17 вересня 2012 року (а.с. 11).
Однак жодного реагування на вимоги державного виконавця виконати судове рішення з боку позивача не було.
14 вересня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 1360 гривень (а.с. 14), а 19 вересня 2012 року - постанову про накладання штрафу на Збразьке міське комунальне підприємство «Добробут» в сумі 680 гривень (а.с. 15).
19 вересня 2012 року начальником відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції було надіслано позивачу вимогу виконати судове рішення в строк до 24 вересня 2012 року (а.с. 16).
16 жовтня 2012 року постановою державного виконавця з боржника Збаразького міського комунального підприємства «Добробут» стягнуто витрати пов'язані з проведенням виконавчих дій в сумі 30 гривень (а.с. 8).
17 жовтня 2012 року державним виконавцем було винесено постанову про накладання штрафу на позивача в подвійному розмірі - в сумі 1360 гривнь (а.с. 6).
Також цього дня було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду про законність оскаржуваних рішень з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Положеннями статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Так, відповідно до частини 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону (частина 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).
У силу частини 3 цієї ж статті, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем у зв'язку з порушенням при відкритті виконавчого провадження було відкладено виконавчі дії і винесено вимоги з наданням строку для добровільного виконання судового рішення до 12 вересня 2012 року, у подальшому - до 17 вересня 2012 року, до 24 вересня 2012 року
Посилання апелянта про порушення відповідачем строку надіслання вимог, як на підставу для скасування постанов про накладння штрафу, стягнення витрат та зкінчення виконавчого провадження, колегія суддів апеляційного суду відхиляє, оскільки позивачу було відомо про наявність виконавчого провадження, керівник підприємства був ознайомлений з його матеріалами 11 вересня 2012 року, вимоги державного виконавця виконати він отримав, зокрема першу - 11 вересня, а другу - 17 вересня 2012 року. Однак відповідних заходів, спрямованих на виконання судового рішення ним виконано не було і станом на 24 вересня 2012 року, коли начальником відділу було проведено перевірку і також направлено позивачу листа із зобов'язанням виконати судове рішення та проінформовано про можливу кримінальну відповідальність.
Враховуючи викладене, з огляду на відсутність належного реагування з боку відповідача, державний виконавець наклав штраф на позивача, вніс відповідне подання до прокуратури про притягнення керівника до кримінальної відповідальності і закрив виконавче провадження, як того вимагає ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
апеляційні скарги державної фінансової інспекції в Тернопільській області, Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою «Добробут» - залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року по справі № 2а-1970/3791/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
М.А. Пліш
Повний текст ухвали виготовлено 11 листопада 2014 року