10 листопада 2014 р. Справа № 816/1625/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2014р. по справі № 816/1625/14
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України
про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України, в якому згідно уточнень до позовної заяви, просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 №95-кс від 18 жовтня 2013 року, яким позивача звільнено з посади кока команди постачання військової частини НОМЕР_1 , ВОС-869139К та знято з військового забезпечення;
- поновити на посаді кока команди постачання військової частини НОМЕР_1 , ВОС-869139 К або на іншій рівноцінній посаді, поновити військове забезпечення;
- стягнути з відповідачів солідарно грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 18 жовтня 2013 року і по дату винесення відповідного судового рішення у справі.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 р. по справі № 816/1625/14 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , Міністерства оборони України про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 10 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2013 № 95-КС. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2013 № 155 в частині звільнення ОСОБА_1 в запас, виключення зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення. Поновлено ОСОБА_1 на посаді кока команди постачання військової частини НОМЕР_1 ВОС-869139К з 09 листопада 2013 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 листопада 2013 року по 12 серпня 2014 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, Міністерство оборони України, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та зазначає, що процедура звільнення позивача з посади кока, була додержана як командуванням військової частини НОМЕР_1 так і військової частини НОМЕР_2 , а також зазначає, що позивач без поважних причин пропустив місячний строк звернення до суду з даним позовом. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2014р. по справі № 816/1625/14, прийняти нову постанову, якою в повному обсязі відмовити в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27 лютого 2013 року №17-КС був прийнятий у добровільному порядку на військову службу за контрактом, з укладенням контракту для проходження військової служби на посадах рядового складу терміном на 3 роки, і призначений коком команди постачання військової частини НОМЕР_1 , ВОС-869139К (а.с. 164).
На підставі вказаного наказу видано відповідний наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 лютого 2013 року №26, пунктом 3 якого визначено прийняти ОСОБА_1 як матроса строкової служби на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу, укласти контракт для проходження військової служби на посадах рядового складу терміном на 3 роки і призначити його коком команди постачання військової частини НОМЕР_1 , ВОС-869139К, з 27 лютого 2013 року вважати ОСОБА_1 таким, що прийняв справи та посаду і приступив до її виконання (а.с. 165).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2013 року №95-КС (пункт 10) з матросом ОСОБА_1 , коком команди постачання військової частини НОМЕР_1 , контракт розірвано та останнього звільнено у запас за статтею 26, пунктом 6, підпунктом "і" (у зв'язку із набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції") (а.с. 166).
На підставі вищезазначеного наказу командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ від 08.11.2013 року №155 (пункт 3), відповідно до якого матроса військової служби за контрактом ОСОБА_1 , кока команди постачання військової частини НОМЕР_1 , звільнено у запас, з 08.11.2013 р. визначено вважати здавшим справи та обов'язки, виключено із списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення (а.с. 167).
Позивач не погодився із наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2013 року №95-КС та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2013 року №155, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що накази командирів військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2013 року №95-КС та командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2013 року №155 прийняті протиправно, а позивача звільнено з посади кока команди постачання військової частини НОМЕР_1 незаконно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції частково, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Частиною 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" встановлено, що військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу є одним із видів військової служби.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
З матеріалів справи встановлено, що позивач з 27.02.2013 року проходив військову службу за контрактом.
Підставою для прийняття командиром військової частини НОМЕР_2 наказу від 18.10.2013р. № 95-КС про розірвання контракту та звільнення позивача з військової служби послугувала постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2013 року у справі №490/8840/13-П.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2013 року у справі №490/8840/13-П ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності, медичної та суддівської практики, інструкторської практики із спорту) (а.с. 101).
08 січня 2014 року апеляційним судом Миколаївської області прийнято постанову, якою скасовано постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2013 року, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 102-103).
Таким чином, судове рішення, яке було підставою для звільнення позивача з військової служби, скасовано в апеляційному порядку, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що накази в частині звільнення ОСОБА_1 не ґрунтуються на будь-яких передбачених законодавством підставах, а тому вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком, з наступних підстав.
У відповідності до пп. 1 п. 35 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення): за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених п. "і" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно п. "і" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".
Таким чином, на час прийняття наказів про розірваня контракту з позивачем та звільнення його з військової служби у запас (у зв'язку із набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого військовослужбовця притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції") та виключення із списків особового складу військової частини, постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2013 року щодо ОСОБА_1 , за якою на позивача було накладене адміністративне стягнення, набрало законної сили, а тому відповідачі, видаючи накази про звільнення позивача в запас з виключенням зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення, діяли правомірно.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування пункту 10 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2013 № 95-КС, та пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2013 № 155 в частині звільнення позивача в запас, виключення зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення, підлягає скасуванню.
Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 15.05.2012 року.
У відповідності до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Між тим, колегія суддів зазначає, що з моменту скасування ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 08.01.2014 року постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 вересня 2013 року у позивача виникло право на поновлення у попередній посаді кока команди постачання військової частини НОМЕР_1 ВОС-869139К, в списках особового складу та на одержання всіх видів забезпечення.
Відповідно до п.п. 231, 232 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, військовослужбовець, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження військової служби, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення з військової служби у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання. У разі незаконного звільнення з військової служби військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. У разі поновлення на військовій службі орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання щодо виплати військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення. Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і пільговому обчисленні) та до строку, встановленого для присвоєння чергового військового звання.
У разі незаконного звільнення військовослужбовця з військової служби поновлення його на попередній або рівнозначній посаді здійснюється наказом посадової особи, яка має право звільнення цієї категорії військовослужбовців з військової служби, їй рівнозначної або вищої.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судуд першої інстанції, що позивача незаконно звільнили, а тому позивач підлягає поновленню на попередній посаді кока команди постачання військової частини НОМЕР_1 ВОС-869139К, з зобов'язанням військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 листопада 2013 року по 12 серпня 2014 року.
Довід апеляційної скарги стосовно пропуску строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів не приймає, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту і дати ознайомлення з оскаржуваними наказами позивачем.
За таких обставин, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування пункту 10 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2013 р. № 95-КС, а також визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2013 р. № 155 в частині звільнення ОСОБА_1 в запас, виключення зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення, підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2014р. по справі № 816/1625/14 скасувати в частині визнання протиправним та скасування пункту 10 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 18.10.2013 р. № 95-КС, а також визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2013 р. № 155 в частині звільнення ОСОБА_1 в запас, виключення зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення.
В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.
Повний текст постанови виготовлений 17.11.2014 р.