11 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 500/1432/14-а
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Бурнусус О.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання рішення протиправним, визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування і виплату пенсії,-
13.03.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який згодом 26.05.2014 року уточнив та яким просив визнати рішення № 42 від 12.06.2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області щодо відмови нарахування та виплати пенсії за віком з 21.02.2013 року протиправним, визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області щодо відмови нарахування та виплати пенсії за віком за період з 21.02.2013 року по 18.08.2013 року протиправними та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити призначену. ОСОБА_2, пенсію за віком за період з 21.02.2013 року по 18.08.2013 року.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2014 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та стягнути з відповідача судовий збір.
Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач по справі ОСОБА_2 досяг пенсійного віку, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області з 19.08.2013 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
14.05.2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно довідки від 20.06.2013 року за № М-3114/1 наданої архівним відділом Ізмаїльської міської ради Одеської області, відомостях по нарахуванню заробітної плати працівникам та службовцям Дунайського торгівельного підприємства «Торгмортранс» в м. Ізмаїлі за 1977-1980 роки є відомості про заробітну плату ОСОБА_2 з червня по вересень 1977 року та з січня по листопад 1980 року, який значився машиністом торгівельної - закупівельної бази управління «Торгмортранс» Радянського Дунайського пароплавства. Також, з зазначеної довідки вбачається, що в відомостях по нарахуванню заробітної плати працівникам та службовцям Дунайського торгівельного підприємства «Торгмортранс» в м. Ізмаїлі за 1977-1979 роки є відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_2 з жовтня 1977 року по грудень 1979 року включно, який значився машиністом торгівельної - закупівельної бази управління «Торгмортранс» Радянського Дунайського пароплавства.
Рішенням управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області від 12.06.2013 року за № 42, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із тим, що згідно наданих позивачем документів загальний стаж роботи позивача ОСОБА_2 станом на 14.05.2013 року становить 13 років 1 місяців 25 днів, згідно чинного законодавства для призначення пенсії за віком позивачу необхідно мати не менше, як 15 років страхового стажу.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.07.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, встановлено факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки № М -314/1 від 20.06.2013 року про нарахування заробітної плати з жовтня 1977 року по грудень 1979 року ОСОБА_2 на посаді машиніста торгівельно-закупівельної бази управління «Торгмонтранс» Радянського Дунайського пароплавства.
25.12.2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області із заявою про необхідність виплати йому пенсії віком за період з 21.02.2013 року по 18.08.2013 року.
Листом від 06.01.2014 року наданим управлінням Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області, позивачу повідомлено про те. що 19.08.2013 позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно заяви позивача ОСОБА_2 від 19.08.2013 року та оскільки встановлення факту приналежності періоду роботи з жовтня 1977 року по грудень 1979. року відбулося в п'ятимісячний термін з дня виникнення права на отримання пенсії за віком, заява на призначення пенсії була надана в серпні 2013 року, отже пенсію за віком ОСОБА_2 призначено з дня звернення тобто з 19.08.2013 року.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно зроблений висновок та обґрунтовано винесено рішення, щодо відмови в призначенні пенсії позивачу з 21.02.2013 року, оскільки на час звернення вперше. 14.05.2013 року в нього не було документів підтверджуючих наявність підстав і права особи на пенсію за віком, а саме встановлення факту приналежності довідки № М-314/1 від 20 червня 2013 року, яка підтверджувала період роботи з жовтня 1977 року по грудень 1979 року та наявність страхового стажу не менш як 15 років відбулося на протязі п'ятимісячного строку з дня звернення, внаслідок чого позивачу правомірно було призначено пенсію з дати звернення за новими обставинами з 19.08.2013 року.
Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно ч. 1 ст. 44 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Тобто, обов'язок щодо надання необхідних документів для призначення пенсії покладається на особу, яка звертається за призначенням пенсії.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач на дату першого звернення 14.05.2013 року до управління із заявою про призначення пенсії за віком не мав законних підстав для її призначення та отримання.
Згідно п.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що пенсія до 19.08.2013 року не може бути нарахована та виплачена позивачу, оскільки первинне призначення пенсії було здійснено 19.08.2013 року, за період з 21.02.2013 року по 18.08.2013 року позивачу пенсія не призначалась та не нараховувалась.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195,197, 200, 206 ,254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про визнання рішення протиправним, визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування і виплату пенсії,-без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Коваль М.П.
Семенюк Г.В.