11 листопада 2014 року Справа № 164028/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Гулида Р.М.,
суддів: Кузьмича С.М., Каралюса В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.06.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України м. Луцьку про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни,-
В травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до УПФУ про нарахування підвищення до пенсії як дитині війни з 2011 року,відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.06.2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку про нарахувати та виплату підвищення до пенсії, як дитині війни - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони не заявляли клопотання про розгляд справи за його участю, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати страву в порядку письмового провадження згідно ст.197 КАС України, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", норми і положення статтей5, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України .
Дані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", Конституційним судом України не визнавались неконституційними, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 28 вересня 2012 року по 28 березня 2013 року.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.06.2012 року у справі №0308/8378/12- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р.М. Гулид
судді С.М. Кузьмич
В.М. Каралюс