15 жовтня 2014 р. Справа № 804/14790/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Хомік О.В. та представників відповідача - Кучеренко І.А., Ярихович С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо -
збагачувальний комбінат»
до Нікопольської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського
обласного відділення Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності
про визнання протиправним та скасування рішення,-
Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо - збагачувальний комбінат» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення № 51/19 від 06.06.2014 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «ОГЗК» вважає неправомірними висновки акта перевірки від 30.05.2014 року та прийняте на підставі висновків рішення № 51/19 від 06.06.2014 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в частині встановлення порушень позивачем діючого законодавства щодо використання страхових коштів Фонду в сумі 4 195,76 гри. шляхом їх виплати застрахованій особі ОСОБА_4 та в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 50% від цієї суми (в розмірі 2097,88 грн.), а всього на суму 6 293,64 гри., оскільки вказані висновки та рішення є такими, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України та положеннях нормативно-правових актів в сфері соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних заперечували, надали до суду письмові заперечення на позов, згідно яких зазначили, що рішення № 51/19 від 06.06.2014р. про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності», яке оскаржується позивачем в частині суми 6293,64 грн., в тому числі: не прийнято до заліку витрат - 4195,76 грн. та штраф (50%) - 2097,88 грн., прийнято правомірно, згідно з нормами чинного законодавства, а твердження позивача про неправомірність накладення фінансових і штрафних санкцій, є безпідставним.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, регулюються Законом України від 18.01.2001р. №2240-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі - Закон № 2240).
Судом встановлено, що у період з 19.05.2014 року по 30.05.2014 року Нікопольською міжрайонною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Нікопольська МрВД ДОВ ФСС з ТВП та/або відповідач) була проведена планова перевірка правильності використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.04.2013 року по 31.03.2014 року страхувальника - Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «ОГЗК» та/або позивач), за результатами якої складено акт від 30.05.2014 року (далі - акт перевірки).
Не погоджуючись із змістом та висновками акта перевірки від 30.05.2014 року, ПАТ «ОГЗК» направило на адресу Нікопольської МрВД ДОВ ФСС з ТВП свої заперечення до зазначеного акту перевірки № 180/06 від 03.06.2014 р.
За наслідками розгляду наведених заперечень Нікопольська МрВД ДОВ ФСС з ТВП направила на адресу ПАТ «ОГЗК» лист «Про рішення за результатом перевірки з урахуванням заперечення від 03.06.2014 року № 180/06 до акту перевірки № 181 від 30.05.2014 року» №1377 від 06.06.2014 року, а також рішення № 51/19 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності від 06.06.2014 року.
Згідно акту перевірки та рішення № 51/19 встановлено порушення позивачем ч.2 ст. 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18 січня 2001 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2240), п.п.3, 4, 5,6, 10, 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1266 від 26 вересня 2001 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1266), що призвело до неправомірного використання страхових коштів ФСС з ТВП в сумі 4 259,27 грн., в зв'язку з чим: не прийнято Фондом до заліку суму 4 259,27 грн.; накладено штраф в розмірі 2 129,63 грн.; - загальна сума фінансових та штрафних санкцій - 6 388,90 грн.
Позивач не погодився з вищеказаним рішенням та оскаржив його до Нікопольської МрВД ДОВ ФСС з ТВП, виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення ФСС з ТВП, виконавчої дирекції ФСС з ТВП шляхом звернення до вказаних органів з відповідними скаргами № 101-379 від 17.06.2014 року, № 101-430 від 10.07.2014 року, № 101- 480 від 01.08.2014 року, за результатами розгляду яких в їх задоволенні було відмовлено, про що було прийнято відповідні рішення, а саме: рішення Нікопольської МрВД ДОВ ФСС з ТВП № 01 про результати розгляду скарги від 02.07.2014 року, рішення виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення ФСС з ТВП № 07 про результати розгляду скарги від 25.07.2014 року, рішення виконавчої дирекції ФСС з ТВП № 350 про результати розгляду скарги від 21.08.2014 року.
За таких обставин, позивач був змушений звернутися до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Нікопольської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 51/19 від 06.06.2014 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Суд вважає, що прийняте рішення є правомірним та відповідає нормам законодавства виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, із зазначеної в акті суми 5123,63 грн. позивач оскаржує суму неправомірно використаних коштів 4195,76 грн., використаних на виплату матеріальної допомоги ОСОБА_4
Згідно з пунктом 1 статті 4 Закону №2240 застраховані громадяни України мають право на матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Частиною 2 статті 53 Закону №2240 визначено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 затверджено «Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» (далі - Порядок №1266).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється заробітна плата для розрахунку страхових виплат є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачували страхові внески. Таким періодом є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунковим періодом для розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі ОСОБА_4 є : по листку непрацездатності № 967758 - з червня по листопад 2013 року включно; по листку непрацездатності № 863316 - з липня по грудень 2013 року включно.
Перевіркою встановлено, що у розрахункових періодах ОСОБА_4 знаходився у відпустках (щорічній та додатковій) та був відсутній на роботі в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1266, місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) виключаються з розрахункового періоду.
Таким чином, у розрахункових періодах відсутні місяці (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), тому жоден місяць не виключається з розрахункового періоду.
Згідно із пунктом 7 Порядку №1266 середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами витрат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі, які визначаються з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Виплати за час, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток, обчислений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2005р. №100 (оплата всіх видів відпусток), не повинні включатися до розрахунку середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді.
Фактично застрахована особа перед настанням страхового випадку не мала жодного відпрацьованого дня.
Застосування пункту 10 Порядку № 1266 у разі відсутності відпрацьованих днів у розрахунковому періоді при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_4 є порушенням з боку позивача норм діючого законодавства, оскільки пунктом 10 цього Порядку однозначно визначено механізм його застосування, яким передбачено здійснення розрахунку середньої заробітної плати виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку лише у випадках, якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), що зазначені у пункті 4 Порядку №1266, або якщо страхових випадок стався у перший день роботи застрахованої особи.
Підстави для розрахунку середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі ОСОБА_4 у відповідності з пунктом 10 Порядку №1266 відсутні.
Згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №1266 Міністерству праці та соціальної політики України надано право давати роз'яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Суд вважає, що лист Міністерства праці та соціальної політики України від 25.02.2014р. №1837/0/14-14/18, на який посилається позивач, встановлює нову норму у пункті 4 Порядку №1266 і, відповідно, у пункті 14 Порядку, якою щорічну відпустку віднесено до поважних причин при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат, що протирічить нормам діючого Порядку.
Відповідні роз'яснення щодо аналогічного випадку надане Виконавчою дирекцією ФСС з ТВП в листі №5.2-32-1561 від 25.06.2014р.
Щодо листа Міністерства праці та соціальної політики України від 12.01.2008р. №13/020/99-08, суд зазначає, що це роз'яснення має індивідуальний характер, надане на певний запит і не доведене до органів Фонду для офіційного використання.
Листи не носять нормативно-правового характеру (а лише роз'яснювальний, інформаційний) та не повинні містити правових норм. Застосування такого листа порушує принципи пріоритетності правових актів.
Крім того, необхідно враховувати, що Порядок № 1266, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р., а відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що рішення Нікопольської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 51/19 від 06.06.2014 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності прийнято правомірно, згідно з нормами чинного законодавства.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо - збагачувальний комбінат» - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений 20.10.2014 року.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 20.10.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита