"18" листопада 2014 р. Справа № 924/1129/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Мельник О.В. ,
суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Карпович О.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Барановський І.І. (довіреність від 10.06.2014р.);
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного госпо-дарського суду апеляційну скаргу Позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмакс Україна» на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.10.2014 року у справі №924/1129/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмакс Україна»
до Публічного акціонерного товариства «Полонський гірничий комбінат»
про стягнення 344 150,00 грн. заборгованості, штрафних санкцій та 3% річних,-
Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.10.2014р. у справі №924/1129/ 14 (суддя Суботіна Л.О.) частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмакс Україна» (надалі в тексті - ТзОВ «Олмакс Україна») до Публічного акціонерного това-риства «Полонський гірничий комбінат» (надалі в тексті - ПАТ «Полянський гірничий комбінат» про стягнення 344 150,00 грн. заборгованості, штрафних санкцій та 3% річних.(арк.справи 38-39).
Рішення вмотивоване тим, що Відповідач отримав товар, однак не оплатив його вартості. Так, Позивач нарахував пеню, штраф та 3 % річних. Однак, до стягнення з Відповідача підлягає 79 500,00 грн. заборгованості, 1 058 грн. 54 коп. 3 % річних та 6 011 грн. 49 коп. пені. В задово-ленні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 2% за кожен день прострочення платежу відмов-лено, оскільки штраф визначений у п.5.4 договору купівлі-продажу підпадає під ознаки пені. Судо-ві витрати в сумі 1 731 грн. 40 коп. покладено на Відповідача.(арк.справи 39-зворот).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТзОВ «Олмакс Україна» подало скаргу до Рів-ненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 01.10.2014р. у даній справі частині відмови у стягненні 257 580 грн. штрафу та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги та стягнути 5 141 грн. 60 коп. су-дових витрат за подання позову та 3 441 грн. 50 коп. витрат за подання апеляційної скарги з Відпо-відача.
Скаржник вважає, що рішення прийняте місцевим господарським судом з невірним засто-суванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до невірних висновків та є незаконним і необґрунтованим в частині відмови у задоволенні позову. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував умови договору, за яким сторони погодили саме нарахування штрафу за кожен день прострочення платежу. Вважаючи, що правомірно застосував до боржника юридичну відповідальність одного виду (пеня і штраф), Скаржник посилається на постанову Верховного суду України від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12, заперечуючи підстав-ність покликання суду першої інстанції на постанову Верховного суду України від 24.12.2013р. у справі №3-27гс13.(арк.справи 45-46).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 22.10.2014р. прийнято апеляційну скаргу Позивача до провадження і призначено справу до слухання.(арк.спра-ви 43).
У судовому засіданні апеляційної інстанції 18.11.2014р. представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.
Відповідач не забезпечив явки свого представника у призначене на 18.11.2014р. судове засі-дання, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлених у встановленому порядку.(арк.спра-ви 51). Проте, така неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки, ухвалою Рівненського апе-ляційного господарського суду у даній справі від 19.05.2014р. явка представників сторін не виз-навалась обов'язковою.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, на-явні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріаль-ного та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Олмакс Україна»-продавець та ПАТ «Полонсь-кий гірничий комбінат»-покупець уклали договір купівлі-продажу №ДГ-0027/36 від 20.12.2013р. (надалі в тексті - Договір), згідно п.1.1 якого продавець в порядку та на умовах, визначених у Дого-ворі, зобов'язується передати у власність покупця товар - запчастини до гірничопереробного облад-нання, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість. Конкретне найменування то-вару та його кількість вказується у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. Факт пе-редачі товару у власність покупця оформлюється видатковою накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі-приймання товару і засвідчує ммомент переходу права власності. (п.п. 2.1, 2.2 Договору).
Загальна вартість товару складає 1 000 000,00 грн. разом з ПДВ. Оплата вартості товару здійснюється покупцем в національній валюті України безготівково шляхом банківського перека-зу грошових коштів на поточний рахунок продавця.(п.п. 3.1, 3.2 Договору).
Повна оплата вартості товару здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту наван-таження товару. Датою оплати вартості товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.(п.п.3.3, 3.4 Договору). У випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань з оплати за фактично переданий у власність товар покупець зобов'-язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 2% від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.(п.5.4 Договору).
Договір набирає чинності з моменту відвантаження товару на склад покупця та діє до 20 березня 2014р.(п. 8.1 Договору).
Матеріалами справи стверджено, що 20.12.2013р. сторонами було підписано Додаток №1 до Договору зі специфікацією на поставку броні рухомої КМД 2200 №317 в кількості 1 штука та вартістю 79 500,00 грн.
Договір та Додаток до нього підписано директором ТзОВ «Олмакс Україна» та головою правління ПАТ «Полянський гірничий комбінат», скріплено відтисками печаток сторін.(арк.спра-ви 7-8, 9).
Матеріалами справи стверджено, що на виконання умов Договору, через представника Ге-расимчука О.І., який діяв на підставі довіреності №982 від 20.12.2013р. згідно видаткової наклад-ної №РН-0000192 від 23.12.2013р., ТзОВ «Олмакс Україна» передало, а ПАТ «Полянський гірни-чий комбінат» - прийняло (товар) броню рухому 317 КМД 2200, вартістю 79 500,00 грн.(арк.спра-ви 10-11), вартості якої не сплатило.
Пропозиція сплатити 79 500,00 грн. заборгованості та 149 380 грн. 50 коп., штрафу, пені та 3% річних, яка вбачається з претензії Позивача від 20.05.2014р. - залишена Відповідачем без від-повіді та без задоволення.(арк.справи 14).
Виходячи із суми боргу 79 500,00 грн., з підстав ст.230 ГК України, ст.ст.526, 549, 625 ЦК України та п.5.4 Договору -за період з 21.02.2014р. по 01.08.2014р. Позивач нарахував 257 580 грн. штрафу в розмірі 2% за кожен день прострочення, 6 011 грн. 49 коп. пені в розмірі подвійної об-лікової ставки Нацбанку за кожен день прострочення та 1 058 грн. 54 коп. -3% річних за користу-вання чужими коштами.(арк.справи 2-3).
Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства під час ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга є безпідставною і не підлягає задово-ленню, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - гос-подарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язан-ня у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).
Господарські зобов'язання, відповідно до ст.174 ГК України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК України.
Предметом даного спору є стягнення заборгованості, штрафу, пені за Договором купівлі-продажу та 3% річних.
Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення 20.12.2013р. Договору між сторо-нами виникли відносини купівлі-продажу, оскільки вони підпадають під дефініцію ст.655 ЦК Ук-раїни: коли одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у влас-ність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Тому, факт отримання Відповідачем товару в силу ст.692 ЦК України зумовлює виникнен-ня у нього зобов'язання оплатити його вартість.
Згідно зі статтею 193 ГПК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господар-ських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до за-кону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'я-зання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарсь-ких договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, пе-редбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногоспо-дарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічно, згідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України не допускається одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або зако-ном.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає вико-нанню у цей строк (термін).(ч.1 ст.530 ЦК України).
Вище зазначалось, що згідно п.3.3 Договору - порядок розрахунків за товар здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту навантаження товару. Як правомірно встановлено міс-цевим господарським судом і стверджується матеріалами справи (Договором, Додатком-специфі-кацією, видатковою накладною та податковою накладною) - докази оплати Відповідачем вартості товару у матеріалах справи відсутні.(арк.справи 7-8, 9, 10, 13).
Матеріали справи не містять доказів оплати товару Відповідачем.
Тому є вірним висновок місцевого господарського суду, що внаслідок неналежного вико-нання умов Договору купівлі-продажу утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем, яка станом на 01.08.2014р. складає 79 500,00 грн. і підлягає стягненню з Відповідача.
Крім стягнення основного боргу Позивач заявив додаткові майнові вимоги.
Виконання зобов'язання, відповідно до ст.230 ГК України та ч.1 ст.546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою. Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного вико-нання господарського зобов'язання.
На підставі ст.230 ГК України, ст.549 ЦК України та п.5.4 Договору місцевий господарський суд стягнув 6 011 грн. 49 коп. заявленої пені за період з 21.02.2014р. по 01.08.2014р.
Перевіривши правильність нарахування пені в сумі 6 011 грн. 49 коп. з підстав ст.231, ч.6 ст.231 ГК України, ст.549 ЦК України, ст.ст. 3, 4 Закону України «Про відповідальність за невико-нання грошових зобов'язань», апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарсь-кого суду щодо правильного визначення Позивачем строків та суми нарахування, оскільки цей вис-новок передбачає встановлення Договором неустойки у формі пені за порушення грошових зобов'-язань у відсотковому відношення до суми невиконаного зобов'язання, при цьому розмір пені не перевищує розміру подвійної облікової ставки Національного банку України.
Крім того, перевіривши з підстав ст.625 ЦК України розрахунок Позивача, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо підставності нарахування 3% річних в сумі 1 058 грн. 54 коп, які з підстав ст.33 ГПК України підлягають стягненню з Від-повідача.
Позивачем також заявлена вимога про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 2% за ко-жен день, нарахованого за прострочення оплати товару відповідно до п.5.4 Договору за період 21.02.2014р. - 01.08.2014р., сума якого становить 257 580,00 грн.
Вирішуючи спір в цій частині, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або нена-лежно виконаного зобо'язання.
Колегія суддів вважає, що обґрунтовуючи дану вимогу положеннями ст.231 ГК України, Скаржник невірно тлумачить висновки судів, які викладені в постанові Верховного суду України від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12 та оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/7672013 «Про деякі питання застосування господарськими судами законодав-ства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», оскільки такі обґрунтовують пра-вомірність одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зо-бов'язань, як різних форм неустойки.
Проте, за своєю правовою природою «штраф», передбачений п.5.4 Договору таким не є, ос-кільки встановлюється і нараховується не просто у відсотках, як передбачено ч.2 ст.549, а саме у відсотках за кожен день, тому підпадає під визначення пені, згідно ст.549 ЦК України, частина тре-тя якої встановлює, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошово-го зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правовий аналіз розділу « 5» Договору «Відповідальність сторін» дає колегії суддів підста-ви для висновку, що пунктом 5.4 Договору вже передбачено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого або частково неоплаче-ного товару за кожний день прострочення оплати, при цьому це й же пункт Договору передбачає сплату штрафу, який також нараховується у розмірі 2% від вартості невиконаного зобов'язання і також за кожен день такого прострочення, що фактично є пенею відповідно до чинного законодав-ства.
Колегія суддів вважає, що всупереч приписам закону - Договір передбачає подвійне нара-хування пені за одне порушення.
Проте, згідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юри-дичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
З мотивів, викладених вище, у даному випадку правомірним є стягнення за невиконання грошового зобов'язання пені, розмір якої не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ.
Подвійне стягнення пені за одне правопорушення є безпідставним, а позов в цій частині - таким, що не підлягає задоволенню, як вірно встановлено місцевим господарським судом.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановле-но, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прий-нятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмакс Україна» на рі-шення господарського суду Хмельницької області від 01.10.2014р. у справі №924/1129/14 залиши-ти без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кадексу України
3. Справу №924/1129/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Розізнана І.В.