Постанова від 18.11.2014 по справі 911/1920/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р. Справа№ 911/1920/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Остапенка О.М.

Шипка В.В.

за участю представників сторін:

від відповідача Гримальський А.Ю. довіреність № б/н від 01.02.14 ТОВ «Хімакс» (скаржник за апеляційною скаргою);

від позивача: Паткевич Ю.Л. довіреність № б/н від 01.11.14;

від ПАТ «КБ «Актив-Банк»: Тихонов В.В. довіреність № 196 від 13.11.14;

ліквідатор ТОВ МПНВФ «Екологічна ініціатива» - Головачев І.М., ухвала господарського суду Київської області від 05.12.2013 у справі № 151/14б-04/3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хімакс» на рішення господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі № 911/1920/14 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства науково-виробничої фірми «Екологічна ініціатива», с. Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю «Хімакс» с. Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської обл.

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, м. Вишневе, Київська обл.

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крюківщина», с. Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської обл.

3) Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, с. Крюківщина, Києво-Святошинського району Київської обл.

та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) малого приватного підприємства «Кіо», м. Бориспіль, Київська обл.

2) товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа», м. Київ

3) публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк», м. Київ

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю малого підприємства науково-виробничої фірми «Екологічна ініціатива» звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Хімакс» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивачем подано уточнення до позовної заяви № 5/№151/14б-04/3 від 24.06.2014, № 6/№151/14б-04/3 від 08.07.2014, № 7/№151/14б-04/3 від 18.07.2014.

Отже, з врахуванням уточнень товариство з обмеженою відповідальністю малого підприємства науково-виробничої фірми «Екологічна ініціатива» просило суд витребувати на свою користь у товариства з обмеженою відповідальністю «Хімакс», яким воно користується та визнати право власності за позивачем, чим відновити первісний стан, який існував до 13.10.2004, та зобов'язати ТОВ «Хімакс» повернути технологічне обладнання цеху для виробництва спирту, обладнання котельної та допоміжне обладнання (згідно специфікації до контракту № 00286 від 10.11.2014), яке знаходиться за адресою: вул. Балукова 1-1а, с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської обл.; визнати право власності на це майно за ТОВ малого підприємства науково-виробничої фірми «Екологічна ініціатива» та зобов'язати ТОВ «Хімакс» повернути його; визнати право володіння і постійного користування, засноване на договорі про строкове платне володіння і постійне користування земельною ділянкою площею 0.5 га, що знаходиться за адресою вул. Балукова 1- 1а, с. Крюківщина, Києво-Святощинського району Київської області, тим самим відновити первинний стан, який існував до 13.10.2004, зобов'язати ТОВ «Хімакс» повернути вказану земельну ділянку та визнати право володіння і постійного користування, засноване на договорі суборенди майна від 01.05.2002 та договорі оренди від 02.03.1998 на будівлю заводу, котельні та інших споруд, які були побудовані ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива» в результаті реконструкції нежитлових приміщень кормоцехів літера А, загальною площею 1160,8 кв.м. та під літерою Б загальною площею 620,2 кв.м. котельної, що входять до складу цілісного майнового комплексу та знаходиться по вул. Балукова 1 - 1а, с. Крюківщина, Києво-Святощинського району Київської області, тим самим відновити первинний стан, який існував до 13.10.2004 року, та зобов'язати ТОВ «Хімакс» повернути вказані нежитлові приміщення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що майно, яке є предметом спору у даній справі було незаконно відчужене відповідачу.

12.06.2014 до господарського місцевого суду представником ТОВ «Хімакс» подано клопотання про застосування строків позовної давності, яке мотивоване тим, що спірні правовідносини виникли внаслідок визнання постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2006 недійсним біржовий контракт реєстраційний № 00286 від 10.11.2005 та відновлено первісний стан сторін до 13.10.2004, про що позивачу було відомо, натомість жодних позовних вимог від позивача з 09.06.2006 в межах строку позовної давності не надходило, а звернувшись з даною позовною заявою 19.05.2014 позивачем пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Рішенням господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі № 911/1920/14 (суддя Лопатін А.В.) позов задоволено частково; витребувано на користь ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива» від ТОВ «Хімакс», тим самим відновлено первинний стан, який існував до 13.10.2004, майно згідно переліку; визнано за ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива», тим самим відновлено первинний стан, який існував до 13.10.2004, право власності на майно згідно переліку; визнано право володіння і постійного користування, заснованого на договорі від 01.09.2000 про строкове платне володіння і постійне користування земельною ділянкою площею 0,5 га, що знаходиться в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області за ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива», тим самим відновлено первинний стан, який існував до 13.10.2004; зобов'язано ТОВ «Хімакс» повернути земельну ділянку площею 0,5 га, що знаходиться за адресою с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, вул. Балукова, 1-1а ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива»; визнано право володіння і постійного користування на будівлю заводу, котельної та інших споруд, які були побудовані ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива» в результаті реконструкції: нежитлових приміщень кормоцехів - літера А, загальною площею 1160,8 кв.м та під літерою Б, загальною площею 620,2 кв.м, котельної, що входять до складу цілісного майнового комплексу, заснованого на договорі суборенди майна від 01.05.2002 та договорі оренди від 02.03.1998, що знаходиться за адресою с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, вул. Балукова,1-1а, тим самим відновити первинний стан, який існував до 13.10.2004; зобов'язано ТОВ «Хімакс» повернути будівлю заводу, котельної та інших споруд, які були побудовані ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива» в результаті реконструкції: нежитлових приміщень кормоцехів - літера А, загальною площею 1160,8 кв.м та під літерою Б, загальною площею 620,2 кв.м, котельної, що входять до складу цілісного майнового комплексу, заснованого на договорі суборенди майна від 01.05.2002 та договорі оренди від 02.03.1998, що знаходиться за адресою с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, вул. Балукова, 1-1а, тим самим відновити первинний стан, який існував до 13.10.2004; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто з ТОВ «Хімакс» на користь ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива» 1 218,00 грн судового збору; стягнуто з ТОВ «Хімакс» в доход Державного бюджету України 16 818,00 грн судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позивачем частково доведено позовні вимоги.

При цьому, суд першої інстанції керувався ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 04.08.2014 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства науково-виробничої фірми «Екологічна ініціатива» в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального та матеріального права. Так відповідач зазначає, що в результаті порушення судом першої інстанції приписів процесуального законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до ст. 43 ГПК України та ненадання належної оцінки обставинам справи було порушено норми матеріального права, тобто ст. 256, ч. 2, ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України. Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що необґрунтованим є висновок суду про не доведеність наявними в справі доказами факту порушення позивачем строку позовної давності.

15.09.2014 до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

16.09.2014 до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора ТзОВ МП НВФ «Екологічна ініціатива» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

13.10.2014 на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення від Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району київської області, в яких просить скасувати рішення місцевого господарського суду та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., суддів - Оспапенко О.М., Шипко В.В.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.

В судовому засіданні ліквідатор та представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених в відзиві на апеляційну скаргу.

Представник ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в відзиві на ній.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2004 між малим приватним підприємством «Кіо» (підприємство) та ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області (податковий орган) укладено договір № 102 про реалізацію активів, які перебувають в податковій заставі на біржових торгах відповідно до п. 1.1. якого податковий орган доручає, відповідно до заявки № 24/25 від 01.11.2004, а підприємство зобов'язується здійснити, шляхом продажу на біржових торгах, реалізацію наступних активів: технологічного обладнання цеху для виробництва спирту, обладнання котельної та допоміжне обладнання, згідно зі специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору, на загальну суму 777 987,60 грн в т.ч. ПДВ 20%. Майно описано на підставі рішення начальника ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області районі від 26.06.2002 № 68 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків ТОВ «Екологічна ініціатива», акт опису № 25 від 15.10.2004.

10.11.2004 між ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області (майно ТОВ МП НВФ «Екологічна ініціатива», яке знаходиться в податковій заставі) (далі продавець), Брокерською конторою № 31 МПП «Кіо» та ПП «Блокер» (далі покупець) укладено біржовий контракт № 00286 відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язується продати, а покупець придбати товар (згідно специфікації до контракту № 00286 від 10.11.2004.

Загальна сума контракту, включаючи податок на додану вартість склала 780 000,00 грн (п. 1.1.7 біржового контракту).

Разом з тим, ТОВ МП НВФ «Екологічна ініціатива», не погоджуючись з реалізацією майна останнього за біржовим контрактом № 00286 від 10.11.2004, звернулося 16.03.2005 до господарського суду Київської області з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, ТБ «Універсальна товарно-сировинна біржа», ПП «Блокер» та МПП «КІО» про визнання недійсним біржового контракту від 10.11.2004 № 00286.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.11.2005 у справі №70/4-05 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ МП НВФ «Екологічна ініціатива» про визнання недійсним біржового контракту від 10.11.2004 № 00286.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2006 у справі №70/4-05 рішення господарського суду Київської області від 22.11.2005 скасовано, прийнято нове рішення, яким визнано недійсним біржовий контракт реєстраційний № 00286 від 10.11.2005, укладений на товарній біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа», відновлено становище, яке існувало до 13.10.2004, зокрема, зобов'язано ПП «Блокер» повернути технологічне обладнання цеху для виробництва спирту, обладнання котельної та допоміжне обладнання (згідно специфікації додатку до біржового контракту № 00286 від 10.11.2004), яке знаходиться в с. Крюківщина Києво-Святощинського району Київської області ТзОВ МП НВФ «Екологічна ініціатива», зобов'язано ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області повернути ПП «Блокер» 780000,00 грн, сплачених за біржовим контрактом реєстраційний №00286 від 10.11.2004, укладеним на товарній біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа», зобов'язано МПП «Кіо» повернути ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області148 200,00 грн комісійної винагороди.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2007 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2006 у справі №70/4-05 залишено без змін.

ПП «Блокер», незважаючи на те, що підстави набуття права власності на спірне майно, а саме: біржовий контракт № 00286 від 10.11.2004 відпали, продало спірне майно за договором купівлі-продажу майна від 03.02.2005 ТОВ «Лос-Київ», яке у подальшому зазначене майно продало у власність ТОВ «Хімакс» за договором купівлі-продажу від 11.04.2005.

Станом на дату розгляду справи у місцевому господарському суді ПП «Блокер» та ТОВ «Лос-Київ» припинені, що підтверджується даними наявними у ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, важливою умовою звернення з віндикаційним позовом (ст. 388 ЦК України) є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

За п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України можливість витребувати майно від добросовісного набувача є за відсутності у діях власника майна волі на передачу майна.

За змістом наведеного майно, яке вибуло з володіння власника на підставі біржового контракту, укладеного щодо цього майна, але в подальшому визнаного недійсним, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Оскільки біржовий контракт, на підставі якого спірне майно було вилучено з володіння позивача, у подальшому було визнано судом недійсним, і підстава, на якій воно було набуте, відпала, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що ТОВ «Хімакс» зобов'язане повернути зазначене майно, визначене специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору від 08.11.2004 № 102 про реалізацію активів, які перебувають в податковій заставі на біржових торгах з 1 по 151 пункти переліку даної специфікації.

Крім того, апеляційний суд вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні відповідної вимоги стосовно майна, зазначеного у пунктах з 151 по 228 специфікації, що є невід'ємною частиною договору від 08.11.2004 № 102 про реалізацію активів, які перебувають в податковій заставі на біржових торгах, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що зазначене майно знаходилося у власності ТОВ МП НВФ «Екологічна ініціатива», а станом на дату звернення останнього до суду ним користується відповідач без достатніх на те правових підстав.

Крім того, колегією суддів встановлено, що 02.03.1998 між НВП «Екологічна ініціатива» (правонаступником якого є позивач) та КСП «Крюківщина» було укладено договір № 191/98, відповідно до умов якого КСП «Крюківщина» передає в оренду позивачу пустий корівник площею 825 м. кв., прилеглу територію площею 0,32 га, частину кормоцеху у вигляді 2-ох будівель загальною площею 1100 м. кв. і прилеглу територію площею 0,5 га згідно доданого витягу із генплану.

Пунктом 3. договору №191/98 від 02.05.1998 сторони погодили, що право застави та викупу орендованого майна в період дії даного договору належить виключно НВП «Екологічна ініціатива». Строк оренди встановлено до 31.12.2025.

На виконання умов вказаного договору між сторонами 02.03.1998 було підписано акт приймання-передачі майна, а саме: кормоцеху площею 1100 м. кв. та прилеглої території площею 0,5 га

Крім того, 01.05.2002 між ТОВ «Агрофірма Крюківщина» (орендодавець) та ТОВ НВП «Екологічна ініціатива» (орендар) було укладено договір суборенди майна відповідно до п.1. якого орендодавець на підставі договору оренди часткової спільної власності № 1 від 01.01.2002 передає, а орендар приймає у тимчасове володіння приміщення кормоцеху, який складається з 2-х будівель (за виключенням цеху по плющенню зерна) загальною площею 1070 кв.м. та телятника площею 825 кв.м., названу у подальшому "об'єкт, що орендується". Розмір земельної ділянки, що передається у користування разом з об'єктом, що орендується складає 0,5га.

Пунктом 4 договору сторони погодили, що строк оренди складає 23 роки та діє до 31.12.2025 з моменту прийняття об'єкта, що орендується, з правом викупу орендованого майна у власників в період дії даного договору на підставі рішення співвласників (протокол № 3 від 23.11.2001).

Разом з тим, 01.09.2000 між Крюківщинською сільською радою та ТОВ МП НВФ «Екологічна ініціатива» укладено договір на право тимчасового користування земельною ділянкою (в тому числі на умовах оренди) відповідно до умов якого, сільська рада надає позивачу у оренду земельну ділянку площею 0,50 га, яка розташована у с. Крюківщина для підприємницької діяльності на 25 років з правом на її викупу у подальшому. Вказаний договір зареєстрований у встановленому законодавством порядку.

Доказів припинення дії вказаних договорів сторонами у справі суду не надано.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що орендовану позивачем земельну ділянку за договором від 01.09.2000 Крюківщинською сільською радою було передано у оренду ТОВ «Хімакс» за договором оренди земельної ділянки від 10.02.2007.

Згідно з частиною першою та частиною сьомою ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 ЗК України).

Судом встановлено, що всупереч умов договору суборенди майна від 01.05.2002 та договору на право тимчасового користування земельною ділянкою від 01.09.2000, позивач об'єктами оренди не користується, оскільки за місцем розташування вказаного нерухомого майна знаходиться відповідач, який не допускає позивача до належного йому на праві оренди зазначеного вище нерухомого майна.

Крім того, за наслідками дослідження такої документації, як: «Робочий проект Реконструкции кормоцеха под. производство спирта, совхоз «Крюковщина» Киево-Святошинського района Киевской области» від 1994 року, пояснювальну записку щодо «комплекса кормовая база совхоза «Крюковщина» Киево-Святошивского района. Техническое перевооружение», том 6 книги 1 пояснювальної записки до типового проекту 907-2-264.86» «реконструкции котельной кормоцеха в с. Крюковщина Киево-Святошинского района», том 5 папки 4 технічної документації, виготовленої Державним підприємством по модернізації, інжінірінго-консультативному обслуговуванню та проектуванню закладів охорони здоров'я (шифр 4051/І) та робочий проект «Кормовая база фермы КРС совхоза «Крюковщина». Техперевооружение», виготовлений АТ «Біотем», судом встановлено, що в процесі користування двома будівлями (за виключенням цеху плющення зерна) загальною площею 1070 м. кв. та телятника площею 825 м. кв., що знаходяться в с. Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області, ТОВ МП НВФ «Екологічна ініціатива» реконструювала вказані нежитлові приміщення в завод під виробництво спирту, загальною площею 1160,8 кв.м (літера А) та 620,2 кв.м (літера Б)», та котельні.

З огляду на вказані вище обставини справи з урахуванням того факту, що договір суборенди майна від 01.05.2002 та договір на право тимчасового користування земельною ділянкою від 01.09.2000 чинні, доказів протилежного сторонами суду не надано, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про правомірність заявлених вимог позивача, щодо визнання права володіння і постійного користування, заснованого на договорі про строкове платне володіння і постійне користування земельною ділянкою площею 0.5 га, та зобов'язання відповідача повернути вказану земельну ділянку, щодо визнання права володіння і постійного користування, заснованого на договорі суборенди майна від 01.05.2002 року та договорі оренди від 02.03.1998 на будівлю заводу, котельні та інших споруд, які були побудовані ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива» в результаті реконструкції нежитлових приміщень кормоцехів літера А, загальною площею 1160,8 кв.м. та під літерою Б загальною площею 620,2 кв.м. котельної, що входять до складу цілісного майнового комплексу, а також вимога щодо зобов'язання ТОВ «Хімакс» повернути вказані нежитлові приміщення.

Отже, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом про часткову обґрунтованість позовних вимог заявлених у цій справі та наявність порушених прав позивача.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Хімакс» подало заяву про застосування позовної давності до частини спірних вимог від 06.06.2013 відповідно до ст. 257, ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, в яких просив суд в задоволенні позову відмовити у зв'язку зі сплином строку позовної давності.

Дана вимога була уточнена ТОВ «Хімакс» в відзиві на позовну заяву від 19.06.2013, в якому відповідач просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності до заявлених позивачем вимог внаслідок його пропуску.

Мотивуючи залишення без задоволення заяви про застосування строків позовної давності, вимоги та мотиви якої викладені в відповідній заяві та відзиві на позовну заяву, суд першої інстанції посилається на те, що арбітражного керуючого Головачева Ігоря Миколайовича, яким підписано позовну заяву в якості службової особи позивача, призначено ліквідатором ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива» лише 04.12.2013, що є поважною причиною пропуску строку позовної давності на звернення до суду 23.05.2014 з позовом про витребування майна, метою якого є відновлення фінансово-господарського становища позивача, виконуючи обов'язки покладені на нього Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Статтями 256-258, 260, 261, 263, 264 ЦК України визначено поняття позовної давності, її загальну і спеціальну тривалість, правила обчислення, початок перебігу, умови зупинення і переривання перебігу позовної давності.

Відповідно до позовної заяви та уточнень до неї позивач, обґрунтовуючи вимоги, неодноразова стверджував, що спірне майно було незаконно відчужено внаслідок укладання біржового контракту № 00286 від 10.11.2004.

Отже, загальний трирічний строк позовної давності щодо витребування у ТОВ «Хімакс» та визнання право власності за позивачем на спірне майно та щодо визнання права володіння і постійного користування та зобов'язання повернути спірне майно, яке входило до цілісного майнового комплексу, зокрема земельна ділянка та нежитлові приміщення кормоцехів та котельної, рахується з дня винесення постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2006, якою визнано недійсним біржовий контракт, таким чином строк сплив 10.06.2009, а позивач звернувся до суду 23.05.2014.

Пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» роз'яснено, що за змістом частини першої ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах.

Відповідно до абз. 4 п 4.1. зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України господарські суди під час встановлення початку перебігу позовної давності не можуть брати до уваги доводи новопризначеного (новобраного) керівника підприємства, установи, організації про те, що він дізнався про порушене право очолюваної ним юридичної особи лише з часу свого призначення (обрання) оскільки позовна вимога заявляється про захист прав саме юридичної особи, а не прав її керівника.

Аналізуючи вищенаведені норми права в сукупності з встановленими обставинами справи, апеляційний суд вважає, що призначення арбітражного керуючого Головачева Ігоря Миколайовича ліквідатором ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива» лише 04.12.2013 не є поважною причиною пропуску строку позовної давності, оскільки в даному випадку він звернувся з позовом про захист порушеного права підприємства.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.08.204 у справі № 5013/492/12.

З огляду на зазначене вище колегія суду вважає, що судом першої інстанції неправомірно визнано поважною причину пропуску ТзОВ МП НПФ «Екологічна ініціатива» строку позовної давності на звернення з даним позовом та як наслідок не застосовано процесуальні наслідки його пропуску чим порушено норми матеріального права.

Таким чином, оцінивши заяву відповідача - ТОВ «Хімакс» про застосування строку позовної давності, в сукупності з встановленими обставинами справи, з врахуванням вимог законодавства і попереднього висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, апеляційний суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до ст. 49 ГПК України, апеляційний суд вважає, що витрати по сплаті судового за його подання покладаються на позивача у розмірі 18 036,00 грн, перерахованому судом першої інстанції з врахуванням вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», п. 2.11 роз'яснень наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 та перевіреному колегією суддів.

Оскільки, позивачем при зверненні з позовом сплачено відповідно до квитанції № ПН1500 від 23.05.2014 судовій збір в сумі 1218,00 грн, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід державного бюджету 16 818,00 грн недоплаченого судового збору.

Крім того, в зв'язку з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову та задоволенням апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача та підлягають стягненню на користь відповідача в розмірі 9 018,00 грн.

В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, винесене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому не відповідає вимогам чинного законодавства у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хімакс» задовольнити.

Рішення господарського суду Київської області від 04.08.2014 у справі № 911/1920/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства науково-виробничої фірми «Екологічна ініціатива» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюковщина, вул. Балукова 1-1а, код ЄДРПОУ 16402166) в дохід державного бюджету 16818 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 00 коп. недоплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства науково-виробничої фірми «Екологічна ініціатива» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюковщина, вул. Балукова 1-1а, код ЄДРПОУ 16402166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімакс» (08136, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, буд. 1-А; код ЄДРПО України 31093886) 9 018,00 (дев'ять тисяч вісімнадцять) гривень 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді О.М. Остапенко

В.В. Шипко

Попередній документ
41455122
Наступний документ
41455124
Інформація про рішення:
№ рішення: 41455123
№ справи: 911/1920/14
Дата рішення: 18.11.2014
Дата публікації: 25.11.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: