про повернення позовної заяви
19 листопада 2014 року Справа № 915/1883/14
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Приватного підприємства «ТЕРЛЕК», вул. Остапа Вишні, буд. 12, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54013
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торбуд», вуд Жукова, 36, м. Одеса, Приморський район, Одеська область, 65063
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартов», вул. Енгельса, 11, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54028
про визнання недійсним договору
18.11.2014 року Приватне підприємство «Терлек» звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мартов» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги між ТзОВ «Мартов» та ТзОВ «Торбуд» від 07.08.2013 року № 07/08-1.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року, з останніми змінами та доповненнями від 10.07.2014 року, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012 № 01-06/1260/2012 "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
До позовної заяви Приватне підприємство «Терлек» додало копію платіжного доручення № 921 від 19.02.2014 року про сплату судового збору в сумі 4 391, 08 грн. з призначенням платежу "судовий збір за позовом ТзОВ "Спецелеватор".
Суд дійшов висновку, що подана копія платіжного доручення не є належним доказом сплати судового збору за даним позовом, що є підставою для повернення заявнику без розгляду позовної заяви і доданих до неї документів на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з останніми змінами від 10.07.14 року у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Як вказано вище, копії позовної заяви та додані до неї документи надсилаються відповідачу листом з описом вкладення (ст. 56 ГПК України). До господарського суду подаються оригінали поштової квитанції та опису вкладення у цінний лист.
Заявником до позовної заяви долучено копію позовної заяви для відповідача (в одному екземплярі) , про що зазначено у п. 2 переліку додатків до позовної заяви.
Натомість, господарські суди відповідно до ГПК України не здійснюють надсилання копій позовних заяв на адреси учасників процесу.
За таких обставин, враховуючи приписи пункту 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України та пункту 3.5 вищевказаної Постанови, неподання позивачем доказів надсилання відповідачам копій позовної заяви та доданих до неї документів є окремою самостійною підставою для повернення позовної заяви позивачу без розгляду.
За таких обставин, враховуючи приписи пунктів 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України неподання позивачем доказів сплати судового збору та доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів є підставою для повернення позовної заяви позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення (ч. 3 ст. 63 ГПК України).
Керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
Повернути Приватному підприємству «ТЕРЛЕК» позовну заяву вх. № 21188/14 від 18.11.2014 року з додатками на 5 аркушах без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-95, 106 ГПК України.
Додаток:
- оригінал позовної заяви вх. № 21188/14 від 18.11.2014 року з додатками (всього на 5 аркушах).
Суддя Е. М. Олейняш